«Намолив»: у настоятеля скандального Десятинного монастиря в Києві знайшлися дорогі авто та квартири (ФОТО, ВІДЕО)

Юрій Харон, настоятель Десятинного монастиря, незаконно побудованого на землі Національного музею історії, володіє двома квартирами та двома дорогими автомобілями. Про це йдеться в сюжеті Максима Опанасенка для програми «Наші гроші».

Як з’ясували журналісти, Харон з липня 2013 року є власником п’ятирічного Porsche Cayenne (Порше Кайєн) та Volksvagen Multivan (Фольцваген Мультивен). Вартість авто — близько 1−1,5 млн грн кожен.

Походження автомобілів священик пояснює «дорогими друзями» та їхньою щедрістю.

«Є в мене що завгодно. Це ж моя особиста справа. Я ж не питаю, що у вас є. У мене є можливості, у мене є друзі, у мене є фонд. Все оформлено на фонд. Люди мені допомагають. Один подарував на день народження, інший… я ж не купив їх за церковні гроші, за свічки. Їде собі, і їде. Так радій же за це! Заздрощі — страшна річ», — заявив він.

Серед «дорогих друзів» Харона виявився екс-регіоналта лідер «Союзу православних сил» Юрій Цікаленко, якого під час Євромайдану називали одним із «постачальників» тітушок.

Ще одним прихожанином та другом Харона є Михайло Кулиняк — міністр культури часів президенства Віктора Януковича.

Керівник релігійної громади, що є власником будівлі монастиря, Михайло Гойхман — радник колишнього керівника Нацбанку Сергія Арбузова.

Разом із тим журналісти, звернувшись до Держреєстру, дізналися, що автомобілі зареєстровані особисто на Харона, а не на його фонд.

Окрім авто, у власності священика — дві квартири в столиці. Перша, площею понад 100 кв. м, знаходиться на вулиці Луначарського. Друга — площею 57 кв. м, розташована в Софіївській Борщагівці. Її Харон придбав наприкінці 2016 року.

На своєму сайті Десятинний монастир виклав офіційний прайс за згадування прихожан у молитвах. Наприклад, довічне згадування обійдеться віруючим у 500 грн. Оплату тут приймають як готівкою, так і в безготівковий спосіб. У той же час тут приймають і пожертви.

Нагадаємо, прокуратура Києва за результатами зустрічі з представниками Музею історії України 5 лютого сформує позовні вимоги з приводу незаконної забудови поблизу Десятинної церкви.

В свою чергу, Київська міська влада планує прибрати територію Десятиного монастиря від будівельних вагончиків та біотуалетів, однак заявляє, що не може ліквідувати незаконну капличку, оскільки для цього потрібне рішення суду.

Територія, на якій УПЦ МП всупереч закону збудувала каплицю, належить до особливо цінних земель історико-культурного призначення та була передана в постійне користування Музею історії України для «висвітлення минувщини України».

ЗМІ повідомляють, що представники УПЦ МП порушили закон ще у 2005 році, коли поставили на території музею каплицю. Згодом вони побудували ще три кіоски, які назвали «храмами».