Вибори в Туреччині: чи перетвориться світська держава на авторитарний султанат імені Ердогана

Минулої неділі, 24 червня, в Туреччині, вперше після невдалої спроби державного перевороту в 2016 році і на 17 місяців раніше, аніж планувалося, відбулися доленосні дострокові президентські і парламентські вибори, на яких переміг Реджеп Таїп Ердоган і підконтрольні йому парламентські сили.

Останніми роками про Ердогана говорять, як про політика, який за часів свого прем'єрства створив економічно сильну Туреччину, що прагне до Євросоюзу, а обійнявши посаду глави держави — почав трансформувати її в авторитарний султанат. У свою чергу, турецьке суспільство залишається розколотим на прихильників політики чинного президента та її опонентів.

Нагадаємо, що в Туреччині все ще діє надзвичайний стан, а впродовж останніх двох років влада істотно обмежила політичні свободи. Також торік Ердоган провів референдум, на якому з мінімальною перевагою все-таки домігся максимального розширення своїх повноважень. Ці зміни було внесено в Конституцію. Вони дають право раніше церемоніальному президенту Ердогану керувати роботою уряду, спецслужб і армії, скасовуючи пост прем'єр-міністра. Тому вибори 24 червня вважалися такими, які здатні змінити долю Туреччини і в юридичному полі закріпити узурпацію влади Ердоганом або дати відбій його намірам. На думку експертів, мета Ердогана — встановити нову форму правління, отримавши контроль над законодавчою, судовою і виконавчою гілками влади.

ЦВК оголосила про перемогу Ердогана

Правом голосу в Туреччині мають близько 60 млн осіб. Явка на виборах 24 червня склала близько 87−88%.

Згідно з інформацією ЦВК Туреччини, чинний президент Реджеп Ердоган заручився підтримкою 52,5% виборців. Також на парламентських виборах перемогла підконтрольна йому партія. За словами глави Вищої виборчої комісії Туреччини Сади Гювена, Ердоган переміг у 64 провінціях з 81, а значить другого туру президентських виборів не буде. Зауважимо, що сайт ЦВК Туреччини не працює з моменту початку підрахунку голосів, однак за ходом голосування стежили вісім міжнародних організацій.

«Згідно з неофіційними результатами, наш народ довірив мені роль президента країни, а парламентську більшість „Народному альянсу“. Я сподіваюся, що ніхто не буде ставити під сумнів результати голосування задля того, щоб приховати свій провал», — заявив цієї ночі Ердоган.

Головний суперник Ердогана і лідер опозиційної Республіканської народної партії Мухаррем Індже отримав 31,5% голосів. Третє місце посідає лідер прокурдської партії Селахаттін Демірташ, який отримав підтримку 8,4% голосів, а на четвертому Мераль Акшенер з 7,42% голосів.

У Німеччині та Австрії Ердоган отримав значно вищу підтримку, аніж вдома у Туреччині — дві третини громадян Туреччини, які проживають в Німеччині, віддали свої голоси за Ердогана. В Австрії цей показник сягнув 70%.

Зауважимо, що у Туреччині встановлено один з найвищих у світі прохідних бар'єрів — для потрапляння в парламент необхідно набрати 10% голосів виборців. Після підрахунку 99% голосів на парламентських виборах блок «Народний альянс» набирає 53,65% голосів, який і отримає більшість місць в парламенті (343 з 600 місць). Опозиційний блок отримав 34,15% голосів (146 місць). Прокурдська «Партія демократії народів» набрала 11,6% голосів (67 місць).

Опозиція заявила про порушення, але поразку на виборах визнає

Представники опозиційних партій повідомляли про порушення в чотирьох провінціях Туреччини, де були затримані десять іноземних спостерігачів. Іноземці, за версією МВС, намагалися втрутитися в перебіг голосування. Також опозиційні політики заявляли про факти вкидання бюлетенів. Разом з тим, головний опонент Ердогана на президентських виборах Мухаррем Індже визнав свою поразку. Він заявив, що приймає результати виборів. Нагадаємо, Індже вдалося підняти свій рейтинг до 30%. Отже, у опозиції з’явилася мотивація і шанси й надалі брати участь в політичних процесах.

Вся влада Ердогану?

Ердоган, який з 2003 року був прем'єром, а з 2014 року — президентом Туреччини, зможе залишатися при владі до 2029 року. Після перемоги на цьогорічних виборах він другий президентський термін він обійме з потрійним завзяттям, оскільки Туреччина взяла курс на президентську форму правління.

Згідно з внесеними до Конституції змінами, Ердоган очолюватиме уряд країни і призначатиме на посади міністрів та інших перших осіб держави без згоди парламенту. Також він обиратиме керівників спецслужб і армії, розпускатиме парламент, правитиме за допомогою указів і оголошуватиме надзвичайний стан. Окрім цього, у нього з’явиться право впливати на систему правосуддя. Критики звинувачують Ердогана в спробі створити диктатуру в Туреччині.

Швидше за все найближчими роками країну чекає період нестабільного політичного клімату, подальшого курсу на «закручування» гайок і боротьби з інакомисленням, посилення ролі опозиції і намірів влади її придушити. Нагадаємо, що впродовж останніх двох років понад 160 тис. осіб у Туреччині опинилися за ґратами після невдалої спроби путчу.

Червневі вибори ознаменували початок нової ери в Туреччині, незважаючи на критику з боку світу і зовнішньополітичних розбіжностей із західними партнерами. Але, навряд чи перехід до президентської форми правління пройде гладко, оскільки на тлі конфліктів з лідерами країн ЄС, Ердоган вперше за 16 років не може заявити про успіхи в економіці Туреччини, яка все ще відчуває наслідки економічної кризи. Тому, щоб заручитися підтримкою народу, Ердоган, в першу чергу, повинен буде продемонструвати результати в соціальній сфері, відмовившись від улюбленого політичного трюку — пошуку зовнішнього ворога і гри на страхах виборців.