Досі болить: 16 років Скнилівській трагедії — найбільшій катастрофі в історії авіашоу (ФОТО)

16 років тому, 27 липня 2002 року, під час показових польотів на військовому аеродромі Скнилів у Львові сталася трагедія — на глядачів упав винищувач Су-27. Під його уламками загинули 77 осіб, серед яких було 28 дітей.

Скнилівські трагедія стала найбільшою з тих, що будь-коли ставалися під час авіаційних шоу.

Відтоді щороку 27 липня у Львові — день жалоби: у капличці на Скнилові відбувається поминальна служба, а рідні загиблих та містяни йдуть із фотографіями жертв авіашоу на місце падіння літака.

Що сталося?

Святкування 60-річчя 14-го авіаційного корпусу Військово-повітряних сил України супроводжувалося видовищем — показовими виступами авіаційної техніки. Трагедія сталася під час демонстрації фігури вищого пілотажу — літак Су-27 раптово спікірував на глядачів.

«Літак перехилився і помчав на натовп. Проте люди аплодували і думали, що все гаразд», — писала газета «Високий замок» 29 липня 2002 року зі слів очевидців.

Внаслідок авіакатастрофи постраждали 392 осіб, загинуло 77, з них — 28 дітей. Загалом у справі проходили понад півтисячі потерпілих. Події того дня залишили сиротами трьох дітей, ще 13 — напівсиротами. 12 людей залишилися на все життя інвалідами, восьмеро лікуються у психіатричних лікарнях.

Хоча офіційно внаслідок падіння літака Су-27 було 77 загиблих, у матеріалах справи фігурувало понад 300 кг біологічної маси, яку було захоронено і не ідентифіковано. Коли проходив судовий процес, кілька людей припускали, що це можуть бути їхні зниклі рідні.

Причини

Можливих причин трагедії називають декілька. По-перше, це халатна організація авіашоу: організатори не мали допускати на льотну смугу глядачів, а також знижувати висоту польоту з тисячі метрів до нижчої.

По-друге, це помилка пілотів, які відхилилися від пілотного завдання. Вони прибули до Львова із запізненням, не встигли вивчити особливості Скнилівського аеродрому, а їхні карти плану місцевості не співпадали з реальним станом речей.

По-третє, це несправність двигунів Су-27, хоча цей літак має позитивний імідж серед подібних повітряних військових машин.

Хто винен?

Зрозуміло, що винним у трагедії, перш за все, було військове командування, яке запланувало та дозволило показові виступи авіатехніки у місці з високим скупченням людей.

Винні також і льотчики, що безпосередньо виконували політ, не підготувавшись до нього належним чином.

Крім того, із глядачами не було проведено інструктажу з техніки безпеки, їм не повідомили, що робити у випадку надзвичайної ситуації.

Кого покарали?

В день трагедії тодішній міністр оборони країни Володимир Шкідченко подав рапорт про відставку, але його не прийняв діючий тоді президент України Леонід Кучма. Зате був звільнений з посади головнокомандувач ВПС України генерал-полковник Віктор Стрельников і командувач 14-го авіаційного корпусу Сергій Онищенко. Ще трьох інших генералів — працівників відомства, заарештувала військова прокуратура.

Згодом, у 2008 році, Онищенка і ще трьох генералів було виправдано колегією суддів Військового апеляційного суду Центрального регіону. Більше того, президент Віктор Янукович призначив Онищенка командувачем Повітряних сил.

Пілоти Володимир Топонар і Юрій Єгоров не визнавали вини, звинувативши організаторів в тому, що ті не передбачили безпечну відстань від глядачів. Також пілоти говорили про те, що карти для польотів не відповідали реальності.

Врешті-решт перший пілот Володимир Топонар отримав 14 років ув’язнення (вийшов через 11 років), другий пілот Юрій Єгоров — 8 років позбавлення волі (вийшов через 2,5 роки), командувач 14-го авіаційного корпусу, генерал-майор Анатолій Третьяков — 6 років ув’язнення (вийшов на волю у 2007 році), помічник керівника польотів, підполковник Юрій Яцюк був позбавлений волі на 5 років (відбув за ґратами майже 3 роки), начальник служби безпеки польотів 14-го авіакорпусу Анатолій Лукіних — 4 роки покарання (умовний термін ув’язнення). При цьому жоден із засуджених своєї вини не визнав.

За кожного загиблого родичам виплатили від 10 до 100 тис. грн. Значно менші суми дісталися тим, хто отримав травми.

Що тепер?

У 2003 році до першої річниці трагедії на доброчинні кошти було споруджено каплицю всіх Святих українського народу, яку освятили священики УГКЦ, УАПЦ, УПЦ КП та УПЦ МП. Біля неї встановлено 77 каменів, що символізують жертв катастрофи. Щорічно у день катастрофи там відбуваються екуменічні богослужіння.

Цього року членам сімей загиблих нададуть одноразову матеріальну допомогу — по 2 тис. грн кожному. Гроші виділять із міського бюджету Львова.