Здобутки наступу росії мінімальні та не виправдовують колосальні втрати — The New York Times

Наступ росії сів на мілину, її здобутки за останні місяці є мінімальними та не виправдовують колосальні втрати.

Аналітики The New York Times зазначають, що зимово-весняний наступ рф на сході України суттєво сповільнився і не виправдав сподівань Кремля. Замість передбаченого захоплення Донбасу росіяни зуміли захопити лише три невеликі населені пункти. При цьому вони втратити силу-силенну особового складу та військової техніки на бахмутському, вугледарському та авдіївському напрямках.

Експерти видання вважають, що прорив для рф виглядає дедалі менш імовірним. Незалежно від результату битви за Бахмут, нездатність Москви закріпитися на Донбасі показує, наскільки мало досягнуто її наступальними діями та наскільки важко її військовим вдається захоплювати міські райони протягом всієї війни.

Російські збройні сили не мають достатньої боєздатності. Схоже, що і боєприпасів у них теж не вистачає. А ще вони не можуть замінити молодше військове командування за такий короткий проміжок часу, — зауважує директор з вивчення росії в дослідницькому інституті Вірджинії Майкл Кофман.

Експерти просять порівняти реальні здобутки армії рф з тим, чого Москва сподівалася досягти своїм зимовим наступом: захопити весь Донбас, який містить ще десятки населених пунктів, деякі з них набагато більші за Бахмут. Для цього росії довелося б знову і знову відтворювати та вигравати битви такого ж масштабу, як за Бахмут.

Прорив для росії виглядає дедалі менш імовірним. Незалежно від результату битви за Бахмут, нездатність Москви закріпитися на Донбасі показує, наскільки мало досягнуто її наступальними діями та наскільки важко її військовим вдається захоплювати міські райони протягом всієї війни.

Після мобілізації сотень тисяч військовослужбовців армія рф вже не відчуває гострої нестачі кадрів, як це було восени, коли вона втратила значну частину північного сходу в результаті несподіваного українського контрнаступу.

Але навіть з більшою кількістю військ і вогневої потужності Росія в кращому випадку змогла просунутися вперед лише на кілька сантиметрів, зіткнувшись з добре підготовленими українськими позиціями, захищеними підвалами та будівлями, з добре укріпленими за майже десятиліття бойових дій оборонними лініями.

Українці боролися з підтримуваними росією сепаратистами на Донбасі протягом багатьох років до повномасштабного вторгнення в лютому минулого року.

Цьогорічна атака російських військ поблизу Вугледара закінчилася поразкою після того, як українські солдати влаштували засідку на погано організовану колону танків. Спроба захопити місто Авдіївку протягом останніх тижнів так і не увінчалася успіхом, хоча російські обстріли майже не припиняються.

Стійка українська оборона витримує хвилю за хвилею російських атак, спрямованих на оточення Бахмута, в якому колись мешкало близько 70 тис. людей. Втрати з обох сторін величезні, але територія, що переходить з рук в руки, мізерно мала.

росія намагається досягти успіху, тому що вона ледве стабілізувалася після втрат восени, перш ніж почати свій зимовий наступ, — сказав Майкл Кофман, директор з вивчення Росії в CNA, дослідницькому інституті у Вірджинії, в подкасті «Війна на скелях» минулого місяця.

Російські збройні сили не мають достатньої боєздатності, — сказав Кофман. — Схоже, що і боєприпасів у них теж не вистачає. І вона не може замінити молодше керівництво за такий короткий проміжок часу.

Наступальними діями росії в Бахмуті керувала приватна військова компанія «Вагнера», яка завербувала десятки тисяч ув’язнених з російських в’язниць в обмін на обіцянку свободи.

За словами українських чиновників, тривала і кровопролитна боротьба за Бахмут виснажила запаси бойовиків «Вагнера» з-поміж ув’язнених, що змусило компанію використовувати більше своїх професійних новобранців.

Військові аналітики скептично ставляться до того, що росія може повторити свою стратегію майже суїцидальних штурмів полонених, яку вона застосувала в Бахмуті, в будь-якому з майбутніх українських міст."російські збройні сили не мають достатньої боєздатності. Схоже, що і боєприпасів у них теж не вистачає. А ще вони не можуть замінити молодше військове командування за такий короткий проміжок часу, — зауважує директор з вивчення росії в дослідницькому інституті Вірджинії Майкл Кофман.