Нові рейтинги довіри політикам та інституціям в Україні оприлюднили соціологи — у них немає Залужного та Буданова

Серед політиків, посадовців, громадських діячів, рівень довіри до яких оцінювався під час нового соціологічного дослідження центру ім. Разумкова, найчастіше респондентами висловлювалася довіра до Володимира Зеленського (51%).

Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру, до Віталія Кіма (відповідно 46% і 34), Василя Малюка (відповідно 36% і 27%), Михайла Федорова (відповідно 31% і 24,5%).

Більшість опитаних не довіряють Юрію Бойку (79%), Юлії Тимошенко (79%), Петру Порошенку (68%), Мар’яні Безуглій (64%), Андрію Єрмаку (62%), Давіду Арахамії (60%), Руслану Стефанчуку (53%), Ірині Верещук (52%), Денису Шмигалю (52%).

Частіше висловлювали недовіру, ніж довіру, до Віталія Кличка (не довіряють йому 47%, довіряють 39%), Сергія Притули (відповідно 46% і 42%), Рустема Умєрова (відповідно 41% і 29%), Михайла Подоляка (відповідно 40% і 35%), Данила Гетманцева (відповідно 39% і 16%), Ігоря Клименка (відповідно 34% і 20,5%), Германа Галущенка (відповідно 32% і 11%), Ольги Стефанішиної (відповідно 31% і 16%), Олексія Кулеби (відповідно 30% і 16%), Оксена Лісового (відповідно 26% і 14%), Юлії Свириденко (відповідно 23% і 10%), Андрія Сибіги (відповідно 22% і 9%).

Відзначимо, що прізвищ Валерія Залужного та Кирила Буданова у даних соціологів немає.

Довіра до інститутів суспільства

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних сил України (їм довіряють 91,5% опитаних), Державної служби з надзвичайних ситуацій (83%), волонтерських організацій (80%), добровольчих загонів (79,5%), Національної гвардії України (74%), Державної прикордонної служби (70%), Служби безпеки України (64%), Міністерства оборони України (63%), церкви (62,5%), громадських організацій (59%).

Також частіше висловлюється довіра, ніж недовіра до Національного банку України (відповідно 50% і 39%), Національної поліції України (відповідно 50% і 41%), президента України (відповідно 48,5% і 44,5%), до уповноваженого Верховної Ради з прав людини (омбудсмена) (відповідно 42% і 34%).

До голови міста (селища, села) (відповідно 47% і 45%) та до ради міста (селища, села), в якому живе респондент (відповідно 45% і 46%) довіра та недовіра висловлюється приблизно однаковою мірою.

Більшість респондентів висловлюють недовіру Верховній Раді України (не довіряють їй 78,5%), державному апарату (чиновникам) (77%), політичним партіям (73,5%), уряду України (72,5%), судам (судовій системі загалом) (70%), прокуратурі (63%), спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (58%), Національному антикорупційному бюро України (58%), Національному агентству з питань запобігання корупції (57%), комерційним банкам (55%), Державному бюро розслідувань (53%), Бюро економічної безпеки України (51%).

Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра, ЗМІ України (не довіряють їм 48%, довіряють 45% опитаних), профспілкам (відповідно 46% і 26%).

Попри те, що політичним партіям довіряють лише 15% респондентів, відповідаючи на запитання, чи бачать вони серед наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період, ствердну відповідь дають дещо більше респондентів (27%). Однак, це помітно менше, ніж у липні 2023р. (38,5%). Негативну відповідь давали відповідно 54% і 41%.

Що відомо про опитування

Це результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст опитування є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Опитування методом face-to-faceпроводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідкамиросійської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.