Війна за рідну землю: що відбулося за три роки АТО (ВІДЕО)

Сьогодні, 7 квітня 2017 року, минає три роки з моменту захоплення сепаратистами першої облдержадміністрації у Донецьку та початку антитерористичної операції на Донбасі.

Мітинг прихильників федералізації України і приєднання до Росії у Донецьку 6 квітня 2014 року переріс у штурм і захоплення ОДА та поклав початок проведенню АТО на Донбасі. Цього ж дня в Луганську було захоплено будівлю Служби безпеки України. Загарбники луганського СБУ називали себе армією південного сходу України, а ті, хто зайняв Донецьку ОДА, оголосили про створення Донецької республіки і заявили про проведення фейкового референдуму 11 травня. Після цього почалися активні бойові дії.

Як все відбувалося

1. Заява в. о. президента України Олександра Турчинова

7 квітня 2014 року тодішній в. о. президента України Олександр Турчинов оголосив про створення спеціального антикризового штабу. А рівно за тиждень ввів у дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», що й дало старт військовим діям.

Тоді Турчинов заявив, що сепаратистські угруповання координуються російськими спецслужбами, а також підтвердив, що сепаратисти захопили приміщення Харківської обласної державної адміністрації, у Донецьку — ОДА та СБУ, а в Луганську — лише СБУ.

2. Захоплення Слов’янська та Краматорська

12 квітня 2014 року в Донецькій області озброєні люди захопили будівлю Слов’янського відділку міліції. Пізніше над будівлею замість української символіки був встановлений прапор РФ. Водночас на даху будівлі міського виконкому Краматорська замайорів прапор терористичної ДНР

Слов’янськ:

Краматорськ:

У липні 2014 року українські силовики в ході активної фази АТО звільнили від бойовиків Краматорськ і Слов’янськ:

3. Фейкові референдуми за незалежність фейкових ЛНР-ДНР

11 травня 2014 року терористи ЛНР-ДНР заявили про проведення «референдуму» за незалежність фейкових республік. В Луганській області тоді стверджували, що до полудня на дільницях вже побувало 65% жителів регіону. Тоді один із журналістів проголосував на чотирьох дільницях за сусіда та його дружину. Також можна було принести з собою необмежену кількість заповнених бюлетенів. МЗС назвало «референдум» на Донбасі «юридично нікчемним» і звинуватило Кремль у його фінансуванні. Світова спільнота заявила, що серйозно до такого референдуму ставитись неможливо.

4. Бої за донецький аеропорт. «Кіборги» витримали, не витримав бетон

Збройне протистояння між українськими бійцями та проросійськими терористами за встановлення контролю над летовищем Донецького міжнародного аеропорту тривало 242 дні. Бої розпочалися 26 травня 2014 року. Після зруйнування старого і нового терміналів аеропорту, які мали стратегічне значення, українська армія та добровольці утримували оборону інших будівель летовища, а також навколишніх сіл.

5. Російський «Бук» поцілив у пасажирський літак над Донбасом

17 липня 2014 року літак Boeing-777 рейсу MH17 компанії «Малайзійські авіалінії» був збитий бойовиками із російського ЗРК «Бук» та зазнав аварії на Донбасі. В результаті авіакатастрофи загинули всі 298 осіб, які перебували на борту. Міжнародна спільнота покладає відповідальність за теракт на проросійських бойовиків, які контролювали територію, де сталася катастрофа. У березні цього року Міжнародний суд в Гаазі заслухав доводи України, яка звинувачує РФ, в тому числі і у авіакатастрофі рейсу MH17.

6. Іловайський котел

У серпні 2014 року збройні сили РФ перейшли до нового етапу ескалації конфлікту, оскільки вихід українських військ на околиці Донецька і охоплення Луганська могли привести до швидкого падіння «столиць» ДНР та ЛНР. Українські силовики увійшли в Іловайськ 18 серпня та взяли під контроль більшу частину міста. 19-24 серпня розгорнулися кровопролитні бої. 28 серпня українські бійці опинилося в оточенні.

29 серпня українські колони, що рухалися «зеленим коридором», попри обіцянки безпеки, були розстріляні прямим вогнем російських військових. Загинуло щонайменше 366 українських військових, 158 вважаються зниклими безвісти. 30 серпня всі бійці, які не здалися в полон та відмовилися рухатися «зеленим коридором», зі зброєю невеликими групами почали самостійно виходити до місця дислокації основних сил АТО.

7. Мінські угоди та режими тиші під залпи артилерії

Мінський протокол, метою якого було покласти край на той час кількамісячному кровопролиттю на сході України, був підписаний 5 вересня 2014 року. Вже за рік міністр закордонних справ Павло Клімкін поскаржився, що за перші 10 місяців після підписання протоколу бойовики більш ніж 13,5 тис. разів відкривали вогонь по позиціях українських військових.

Жодна з основних вимог документа — негайне та цілковите припинення вогню, відвід військової техніки та збройних формувань РФ з української території та обмін полоненими — станом на квітень 2017 року не виконана в повній мірі.

8. Світлодарська дуга і старі-нові гарячі точки

У грудні минулого року російсько-терористичні війська атакували позиції сил АТО в районі Світлодарської дуги. Унаслідок кількагодинного бою противник відступив. Метою спроби прориву терористів було просування в бік Луганського і захоплення стратегічно важливих об’єктів. Водночас бійцям ЗСУ вдалося зайняти нові позиції в районі Світлодарської дуги.

У 2017 році загострилася ситуація в районі Авдіївки. Найгарячішими точками АТО наразі залишаються Піски, Авдіївка, Широкине, Красногорівка, Станиця Луганська, Кримське, Докучаївськ.

З початку проведення антитерористичної операції на Донбасі загинуло більше 2 тис. 630 українських військових.