Як стати корупціонером: НАЗК склало перелік посад із високим рівнем корупційних ризиків

Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило перелік посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків. Про це повідомляє прес-служба НАЗК.

Як повідомляється, на черговому засіданні було складено два переліки — посад з високим рівнем корупційних ризиків та посад з підвищеним корупційним ризиком. Проект рішення погодили без зауважень Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Фонду державного майна України.

Зокрема, до переліку посад із високим корупційним ризиком входять:

• глава Адміністрації президента та його заступники;
• керівники та заступники керівників структурних підрозділів Національного банку України;
• керівники та їх заступники у територіальних управліннях Державної судової адміністрації;
• керівники та заступники державних підприємств, установ, організацій;
• деякі керівники в органах місцевого самоврядування;
• деякі керівники, відповідальні за реалізацію антикорупційної програми;
• члени державних колегіальних органів, які здійснюють функції з державного регулювання.

До переліку посад з підвищеним корупційним ризиком увійшли:

• глави АП та його заступники;
• члени державних колегіальних органів;
• посади, які повинні заміщатися старшим офіцерським складом військовослужбовців у військових комісаріатах;
• керівники та їхні заступники в структурних підрозділах НБУ;
• керівники та їхні заступники в територіальних управліннях Державної судової адміністрації;
• керівники держпідприємств, установ та організацій, а також їхні заступники (крім громадян інших держав);
• посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів;
• деякі посади в органах місцевого самоврядування.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що САП більше не підозрюєчиновників МОЗ у корупції при закупівлі ліків. У ході досудового розслідування антикорупційна прокуратура отримала інформацію, що дозволяє зробити висновок про відсутність у діях службових осіб МОЗ України будь-яких ознак складу злочину передбаченого ст. 210 Кримінального кодексу України при закупівлі ліків із залученням міжнародних організацій.