Переписуємо історію: ДНК-аналіз засвідчив, що сучасні люди з’явилися на 170 тис. років раніше (ФОТО)

Аналіз ДНК койсанського хлопчика, який жив на півдні Африки 2 тис. років тому, дозволив уточнити час появи Homo sapiens як окремого виду. Геном хлопчика розшифрували і порівняли з ДНК сучасних людей, неандертальців і денисовців, пише «Популярна механіка» з посиланням на Science.

Аналіз ДНК семи стародавніх мешканців регіону Квазулу-Натал в ПАР підтвердив припущення щодо раннього походження людини. Четверо хліборобів, які жили 300-500 років тому, виявилися генетично близькими до сучасних носіїв мови банту, а геном древніх мисливців і збирачів, які жили близько 2 тис. років тому, виявився схожим з геномом представників койсанських народів — першої групи людей, в якої через географічну ізоляцію з’явилися гени, що відрізняють койсанів від інших людей.

Порівнявши ДНК древнього койсанського хлопчика з ДНК неандертальців і денисовців, вчені знайшли другу межу діапазону: Homo sapiens з’явилися не пізніше, ніж 260-350 тис. років тому. Отже, як вид Homo sapiens не міг з’явитися пізніше 260 тис. років тому. А до 200 тис. років тому людина розумна вже розділився як мінімум на п’ять гілок.

Дві тисячі років тому народи Західної Африки мігрували на Схід, а потім поступово переселилися в південну частину континенту. Геном хлопчика кам’яного віку виявився позбавленим ознак цих міграцій, тому антропологи вважали його ідеальним мірилом для оцінки часу виділення койсанів в окрему народність.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що генетики відновили частину ДНК найдавніших неандертальців Європи і виявили сліди ще однієї популяції древніх людей, родичів предків кроманьйонців, які потрапили до Європи як мінімум 219 тис. років тому. Вчені виявили у викопному стегні неандертальця, вік якого складає 219 тис. років, сліди мітохондріальної ДНК сучасної людини. Це означає, що наші предки вперше мігрували на територію сучасної Європи набагато раніше, ніж вважалося.