Что помогает украинцам противостоять российской пропаганде, установили ученые

Українці, схильніші до аналітичного мислення, менш схильні вірити прокремлівській дезінформації, навіть якщо вони загалом налаштовані проросійськи.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного ученими з Університету Макгілла (Канада) та Массачусетського технологічного інституту (США), повідомляє прес-служба канадського вишу.

Україна є складним випадком для перевірки взаємозв'язку між мисленням і здатністю бачити крізь дезінформацію. Це унікальний інформаційний простір через великий обсяг дезінформаційних атак з боку росії та історії недовіри до інститутів, що робить її дуже несхожою на західні демократії, де проводилася більшість досліджень з дезінформації, — наголошують дослідники.

Хоча попередні дослідження в США пов’язували більш високий рівень аналітичного мислення зі здатністю виявляти брехню, досі було невідомо, чи відбуватиметься це в інформаційних просторах, подібних до українського.

У цьому дослідженні використовувалися репрезентативні вибірки українців у режимі онлайн та віч-на-віч.

Дослідники виявили, що люди, які більше покладаються на швидкі міркування — замість того, щоб критично обміркувати ситуацію — з більшою ймовірністю повірять у дезінформацію, незалежно від того, відповідає чи не відповідає вона їхній політичній ідеології.

Попри низьку довіру до уряду та ЗМІ, слабкі журналістські стандарти та роки впливу російської дезінформації, українці, які більшою мірою використовують аналітичне мислення, краще відрізняють правду від брехні, — зазначають учені.

Аналітичне мислення — це здатність розв’язувати складні питання, оцінюючи зібрану інформацію.

Люди, які критично ставляться до інформації, наприклад, шукають докази на підтримку тверджень та оцінюють правдоподібність аргументів, з більшою ймовірністю відрізняють правду від брехні, — наголошують дослідники.

Розуміння спадщини України як посткомуністичної країни є дуже важливим, кажуть дослідники.

Внаслідок державного контролю над ЗМІ у багатьох посткомуністичних суспільствах, таких як Україна, спостерігається низький рівень довіри як до державних інституцій, так і до ЗМІ, — наголошують дослідники.

Така ситуація у поєднанні з посиленою кампанією дезінформації з боку кремля з 2014 року, ймовірно, ще більше ускладнила для українців завдання відрізнити факти від дезінформації, особливо в інтернеті, зазначають учені.

Ми знайшли переконливі докази того, що критичне мислення допомагає зменшити віру в дезінформацію. Це привід для оптимізму в Україні, яка має довгу історію сфабрикованих новин та прокремлівської дезінформації, — резюмують учені.