Взрывы на Nord Stream — огромный уровень метана в зоне утечки зафиксировали ученые

Газогін «Північний потік» було пошкоджено в результаті кількох вибухів у Балтійському морі наприкінці вересня.

Учені з Гетеборзького університету (Швеція) на дослідницькому судні Skagerak впродовж п’яти днів відібрали понад сотню проб води, щоб встановити, скільки метану потрапило у воду з пошкоджених газогонів. Про це повідомляє прес-служба вишу.

У цьому процесі використовувалося спеціальне обладнання, здатне відрізнити метан із газогону від газу природного походження. Учені також спробували скласти карту поширення газу у воді, для цього вони відбирали зразки з 20 різних місць з інтервалами приблизно 9−18 км.

У пробах води ми виміряли рівень метану, який у 1000 разів перевищував норму, — зазначають дослідники.

За словами учених, схема поширення метану в результаті витоку була «складною і її важко пояснити». Однією з причин таких результатів є те, що вони не змогли виміряти весь викид: їхнє судно мало дозвіл на роботу лише у водах Швеції — дозвіл від Данії не встигли отримати.

Витік метану було виявлено 26 вересня, і протягом тижня метан витікав у море. Важливо було розпочати роботу відразу, щоб мати можливість побачити наслідки такого великого викиду та отримати важливі дані, — наголошують дослідники.

Газ метан розчиняється у воді, проте коли досягає поверхні — знову піднімається в атмосферу у вигляді газу. Скільки саме зберігатиметься підвищений рівень метану в Балтійському морі, залежить від течій і часу припинення витоку, зазначають дослідники.

Учені додають, шо наразі не можуть сказати, як вплив таких високих рівнів метану вплине на живі організми Балтійського моря. Так, вони зазначають, що у воді є бактерії, які можуть окислювати метан для росту та розмноження.

Зараз осінь, а скоро низький сезон для фітопланктону та зоопланктону. Це може вплинути на харчову мережу локально, якщо ці бактерії, що харчуються метаном, будуть розвиватися за рахунок інших видів планктону, — зазначають дослідники.

Тож тепер учені проведуть аналіз ДНК у відібраних зразках води, щоб встановити, чи скористалися відповідні бактерії наслідками витоку із газогону.