В Украине ответили пропагандистке Симоньян — Наши Оксаны будут плевать на могилы оккупантов

В Україні відповіли на заяву російської пропагандистки Маргарити Симоньян.

Очільниця брехливої помийки Russia Today прогнозує в майбутньому налагодження стосунків між росіянами та українцями та вважає, що колись російські «чоловіки знову звертатимуть шиї, задивляючись на чорнобрових Оксан» у Києві. Вона також пообіцяла разом з українцями заспівати «Ніч яка місячна, зоряна, ясная».

Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов, своєю чергою, прогнозує, що все буде зовсім інакше: Україна переможе, а росія почне «розлітатися кривавими шматками».

Наші чарівні Оксани будуть плювати на собачі могили ваших чоловіків, які лежатимуть зі звернутими шиями або без них, — написав у Фейсбук Данілов.

Секретар РНБО вважає, що після поразки у війні проти України Росія зануриться «в морок, хаос і справжню, не придуману Симоньян громадянську війну», за підсумками якої стиснеться «до природного стану в межах Московії».

Журналістка Леся Вакулюк також відгукнулася на пост Симоньян і написала, що не знає пропагандистка Симоньян про пісню «Ніч яка місячна» і її репресованих авторів.

Маргаріта Сімоньян мріє про часи, коли зможе в Києві затягнути «Ніч яка місячна». «Украінская песня, которую знаєт каждий рускій, пєсню із вєлікого совєтского фільма», — пише Маргаріта.

Маргаріта не знає, що це не «пєсня із вєлікого совєтского фільма», а пісня, слова і музику до якої написали Михайло Старицький і Микола Лисенко тоді, коли ніякого Совєтского Союзу і в помінє нє било.

Маргаріта не знає, що мелодія потім трохи змінилася, а одного з авторів нової музики до пісні, кобзаря, у 30-х минулого століття Совєтський Союз заарештував. Що з ним сталося потім — невідомо. Але ми ж нині знаємо, що «невідомо» означає або табори, або розстріл.

Маргаріта не знає, що в Михайла Старицького і Миколи Лисенка була внучка — Вероніка. І її за постановою НКВС розстріляли в Лук’янівській тюрмі у вересні 1938 року. Їй було 38 років. Батькам про розстріл не сказали. Тож вони ще кілька років шукали єдину доньку серед живих, але засуджених в таборах Сибіру.

Не знає Маргаріта, що кількома роками пізніше в помешканні доньок Михайла Старицького совєтська власть провела обшуки, після яких їх відправили на каторгу. Одна померла по дорозі на каторгу, інша — на каторзі в Казахстані.

Хочеться сказати Маргаріті: хай тобі стане поперек горла «пєсня із вєлікого совєтского фільма», яка насправді є піснею нашого великого Михайла Старицького, рід котрого совєтська власть знищила.

4 листопада Симоньян написала у соцмережах, що «настане день, коли росіяни знову приїдуть у гостинний, веселий, світлий Київ, а російські чоловіки звертатимуть шиї, заглядаючись на чорнобрових Оксан».