Освобождение Херсона открывает поставки питьевой воды для Николаева

Наразі офіційно: вся Миколаївська область (крім Кінбурна) звільнена. Водовід з Дніпра під нашим контролем (але ще розмінування). Найближчим часом знатиму терміни потенційного відновлення питної води в Ніко. Щиро радію та пишаюся Херсонцями, — написав Кім у своїх соцмережах.

Голова Миколаївської ОВА офіційно повідомив про звільнення майже всієї території області. Формально під окупацією залишається лише невеличка частина території на Кінбурнській косі — там розташовані три маленькі села, які належать до Миколаївської області, та національний парк «Білобережжя Святослава».

Раніше мер Миколаєва Олександр Сєнкевич заявляв, що питна вода у водогін зможе повернутися лише після звільнення тимчасово окупованого Херсона. За його словами, після деокупації миколаївським комунальникам знадобиться близько трьох тижнів, щоб відновити водопостачання.

Маємо план зробити це і за два тижні. Нагадаю, сам водозабір розташований на окупованій сьогодні території, біля Херсона. Навіть якщо наші війська дозволять нам виїхати туди та відремонтувати трубу, де вона знищена, ми все одно не будемо мати змоги запустити воду в нашу систему з Дніпра, — пояснив мер.

До гострої фази війни впродовж понад 40 років Миколаїв споживав воду з Дніпра. Фізично точка водозабору розташована в Херсонській області, на 10 км вище за течією Дніпра від Херсону, неподалік села Микільське. Звідти ламаним маршрутом на понад 70 км тягнуться дві нитки труб діаметром майже 1,5 м кожна. Вода йде на очисні споруди в селі Галицинове. Водночас перепад висот на шляху становить до 80 м. Сьогодні 80% маршруту проходить територією окупованої Херсонщини.

Місце забору має стратегічне значення — воно перебуває нижче за течією від Каховського водосховища. Останнє відіграє роль «відстійника» для води, яка прийшла з Києва, Черкас, Дніпра та інших міст вище за течією. До того ж ця точка вище від гирла Інгульця — індустріально забрудненої ріки, яка несе свої води з Кривбасу. Як наслідок, за словами місцевих чиновників, мешканці Миколаєва отримували кращу воду, ніж жителі інших міст на Дніпрі вище від Херсона. А після очищення миколаївці могли пити воду просто з-під крана.

Історія питання

З середини квітня другий за кількістю населення обласний пункт півдня України живе без централізованої подачі питної води, а технічна вода з кранів придатна лише для туалету. Причина — перебитий росіянами водопровід, який тягнеться на понад 70 км з Дніпра, саме по ньому Миколаїв понад 40 років отримував питну воду.

Поки більшість водогону перебувала на окупованій території, відремонтувати його неможливо.

12 квітня в деяких районах Миколаєва зникла вода. Місцеві мешканці ще тоді припустили, що це може бути пов’язано з бойовими діями. Спочатку в «Миколаївводоканалі» пояснювали перебої необхідністю перевести насоси, залучені до подачі води, на резервні лінії електропостачання.

Насоси перевели на резерв, але 13 квітня воду так і не дали. Увечері цього самого дня міський голова повідомив, що для усунення проблем потрібен щонайменше ще один день, максимум — 15 число. Проте незабаром стало зрозуміло, що проблема серйозніша. Під час обстеження траси виявили пошкодження внаслідок потрапляння ракети на території, яка перебуває в зоні активних бойових дій.