Неожиданную функцию иммунных клеток открыли ученые

Учені з Льєзького університету (Бельгія) відкрили несподівану функцію імунних клітин крові — їхню здатність розмножуватися.

Про це повідомляє прес-служба вишу.

Здатність клітини ділитися — тобто розмножуватися — необхідна для життя і дає початок утворенню складних організмів з однієї клітини. Вона також дозволяє замінювати використані клітини з обмеженої кількості «стовбурових» клітин, які потім розмножуються і спеціалізуються, — наголошується у статті.

Якщо проліферація (процес розростання клітин і тканин організму через поділ — ред.) більше не регулюється належним чином, це може призвести до розвитку різних захворювань, серед яких рак є найяскравішим прикладом

Чинні наукові знання вказують, що більшість клітин, які складають живий організм, походять із так званих «стовбурових» клітин, котрі розділилися за допомогою процесу, що називається мітозом, щоб дати початок більшій кількості клітин. Потім ці клітини припиняють проліферацію для спеціалізації, диференціації та формування м’язів, мозку, кісток, імунних клітин тощо, — зазначають учені.

У новому дослідженні учені виявили, що ця здатність до проліферації не обмежується лише стовбуровими клітинами, але також є досі невідомою функцією імунних клітин крові — моноцитів.

Моноцити крові, які раніше вважалися диференційованими клітинами, здатні розмножуватися і створювати пул моноцитів у тканинах, щоб дати початок макрофагам — важливим імунним клітинам, які захищають нас від мікробів і підтримують належне функціонування наших органів, — зазначається у статті.

За словами дослідників, це відкриття змінює уявлення про участь процесу поділу клітин у функціонування імунної системи людини

Це велике фундаментальне відкриття, яке змінює наше уявлення про участь проліферації клітин у формуванні та підтримці нашої імунної системи, — наголошують дослідники. — Наше відкриття також свідчить про те, що інформація, яку можна отримати з підрахунку моноцитів крові, який традиційно виконується під час аналізу крові, відображатиме лише небагато того, що відбувається на рівні тканин, наприклад, під час інфекції чи запалення, оскільки моноцити можуть проліферувати, коли потрапляють у тканини.

На щастя, ця проліферація надзвичайно добре контролюється і не призводить до пухлинного процесу. Вона має лише одну мету: максимально ефективно замінити імунні клітини, які заселяють наші тканини: макрофаги, — додають учені.

Учені зазначають, що результати цього дослідження також є чудовим прикладом того, як технологічний прогрес може сприяти проривним науковим відкриттям.

Лише десять років тому було б надзвичайно важко, якщо не неможливо, вивчити з такою роздільною здатністю цю популяцію проліферуючих моноцитів. Дослідження вимагало використання найсучаснішого обладнання, генерації складних геномних даних і дуже складних біоінформаційних аналізів, — наголошують дослідники.