Антикоррупционный суд закрыл все производства НАБУ по Коломойскому

Апеляційна палата ВАКС 28 листопада остаточно закрила усі провадження у справі НАБУ стосовно Ігоря Коломойського, пославшись на «правки Лозового», які встановлюють обмеження щодо строків досудового розслідування до повідомлення про підозру.

Центр протидії корупції повідомив, що рішення ухвалили судді апеляції Даниїла Чорненька, Інна Калугіна та Микола Глотов. При цьому суддя Глотов кожного разу висловлював окрему думку.

Апеляція скасувала заставу і закрила провадження стосовно підозрюваної Конопкіної, а також закрила провадження за клопотаннями про запобіжки підозрюваним Луговому та Якименко.

Також апеляція залишила у силі рішення стосовно закриття проваджень по клопотанням щодо арешту майна усіх шести підозрюваних: Коломойського, Дубілета, Шмальченко, Лугового, Якименко та Конопкіної, — заявили у ЦПК.

Тільки у клопотанні про арешт майна Коломойського йшлося про частки у статутному капіталі 307 юридичних осіб вартістю понад 3 млрд грн, а також майже 1000 об'єктів нерухомого майна та понад 1600 транспортних засобів та суден.

Арешт на активи був потрібен для забезпечення можливої конфіскації або спецконфіскації у випадку обвинувального вироку суду у майбутньому. Однак суд не став розглядати клопотання про арешти та запобіжні заходи і закрив провадження. На думку апеляції, строк розслідування у справі завершився у травні 2023 року. До такого висновку судді прийшли, пославшись на «правки Лозового, — наголосили в Центрі протидії корупції.

Судді апеляції ВАКС сказали, що оскільки на час ухвалення рішення «правки Лозового» не скасовані, то суд змушений керуватися ними, а також практикою Верховного суду.

Після рішень апеляції справу, з великою долею ймовірності, доведеться закрити.

Історія питання

7 вересня детективи НАБУ за погодження керівника САП повідомили колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПАТ КБ «ПриватБанк» Ігорю Коломойському та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн.

Слідство заявило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку для подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку.

У повідомленні НАБУ йдеться, що для цього «банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю».

8 вересня НАБУ та САП арештували активи Коломойського. У клопотанні про арешт майна йшлося про частки у статутному капіталі 307 юридичних осіб вартістю понад 3 млрд грн, а також майже 1000 об'єктів нерухомого майна та понад 1600 транспортних засобів та суден.

Арешт на активи був потрібен для забезпечення можливої конфіскації або спецконфіскації у випадку обвинувального вироку суду у майбутньому.

21 вересня суддя ВАКС Олег Ткаченко відмовив прокурорам САП в арешті активів Коломойського. Рішення Ткаченка оскаржили до апеляції ВАКС.