Война в Украине приводит к голоду в тысячах километрах от мест боевых действий — ученые

Повномасштабне російське вторгнення в Україну спричиняє голод за тисячі кілометрів від місць бойових дій.

Про це йдеться у новому дослідженні учених з Університету штату Мічиган (США), результати якого опубліковані в журналі Nature, повідомляє прес-служба вишу.

Учені зазначають, що Україна є одним з провідних експортерів озимих зернових, з найбільшим загальним обсягом експорту пшениці та ячменю, і торгує переважно з країнами з доходами нижче середнього та середнім рівнем доходу. Проте через війну:

• безпосередньо постраждали регіони, які є основними сільськогосподарськими областями України. В результаті виробництво озимої пшениці, ячменю та вівса склало лише 30% від загального обсягу виробництва цих трьох культур в Україні у 2021 році;
• на додаток до втрат безпосередньо від війни, в інших регіонах України зниження врожаю також могло статися через спричинене війною несвоєчасне управління сільськогосподарськими угіддями.

Майже три роки війни в «житниці світу» призвели до знищення посівних площ і вимушеної втечі робітників, які вирощують, збирають і переробляють щедрі врожаї пшениці, ячменю та вівса. У поєднанні із заборонами на експорт з інших країн, ці події мали хвилеподібний ефект у світовій торгівлі та перевернули системи постачання продовольства, — наголошується у статті.

Щоб встановити, наскільки сильним був вплив війни, учені провели унікальне дослідження, покладаючись на супутникові знімки для кількісної оцінки втрат орних земель і використовуючи комплексний метод, який називається метазв’язок і мережевий аналіз, для аналізу зв’язків всередині регіону, між сусідніми та між віддаленими регіонами.

Дослідження показало, що у випадку з пшеницею, ячменем та вівсом війна має набагато більший вплив на віддалені країни, ніж на сусідні з Україною, і непропорційно шкодить бідним країнам, — вказано у статті.

Зазначається, що віддалені від України країни постраждали непропорційно, зіткнувшись з вищими витратами та меншою кількістю можливостей забезпечити себе продовольством. Зокрема через стрімке зростання цін чи відсутність альтернативних постачальників:

• в Африці найбільше постраждали країни з низьким рівнем доходу, такі як Сьєрра-Леоне, Демократична Республіка Конго та Сомалі;
• у Європі найбільше постраждали Чорногорія, Албанія та Білорусь;
• в Азії постраждалі країни включають Туреччину, Сирію, Грузію, Вірменію, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Монголію, Непал та Бутан.

Зазначається, що з часом великі країни-експортери, такі як США, Канада та Австралія, активізувалися, частково заповнивши прогалини, які залишила Україна. Проте основними торговими партнерами України є країни з нижчим середнім рівнем доходу та країни з середнім рівнем доходу, населення яких не може дозволити собі швидко зростаючі ціни на продукти.

Отже, хоча великі країни-експортери можуть закрити експортний розрив, знижена доступність продовжує створювати загрозу для глобальної доступності продуктів харчування, — наголошують учені. - Деякі країни намагаються створити нові посіви за рахунок лісів чи інших земель для збільшення виробництва продуктів харчування, але це може додатково вплинути на екологічну стійкість.

Джерело: Університету штату Мічиган, Nature