Налогообложение посылок из-за границы — почему это непопулярно, но необходимо

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев («Слуга народу») подав на реєстрацію у Верховній Раді два законопроєкти про оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) та митом поштових відправлень в Україну.

Вони передбачають оподаткування ПДВ всіх посилок із-за кордону, незалежно від вартості, ввізне мито з них буде справлятися лише у разі, якщо вартість товарів перевищує 150 євро. Не оподатковуватимуть ПДВ лише посилки з товарами вартістю до 45 євро за умови, що вони надсилаються фізичними особами без будь-якої оплати та без комерційної мети.

Чому це непопулярний, але необхідний крок пояснює старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай.

На його думку, безподаткове ввезення товарів із закордонних площадок 一 це просто пільги для іноземного бізнесу. У випадку Алі і Тему це ще й пільги, які збільшують заробіток компаній, що працюють на стратегічного союзника росії.

«Але ж наші імпортери купують у тих же китайців». Так, але наш роздріб сплачує податки. Чому ми маємо ставити наш роздріб у програшне конкурентне становище у порівнянні з китайськими чи європейськими площадками? Матимуть рівні податки 一 нехай конкурують.

«Але ж імпорт стане дорожчим».

Так, середньозважено імпорт подорожчає, бо кінцева ціна маркетплейсів включатиме ПДВ. А держава під час війни має дбати про дешевий споживчий імпорт? Чи може про фінансування армії? — пише Гайдай

Великий торговий дефіцит через війну та її наслідки нині в Україні компенсується лише допомогою наших партнерів, яка дозволяє не лише фінансувати бюджет, а й тримати курс.

Наші лібертаріанці на кшталт Поперешнюка ж вірять у силу ринку? Так от, якщо цю проблему дати на відкуп ринку, то долар би коштував мабуть гривень 70−80. І це б справді (частково) вирішило проблему. Тільки дуже болісно для всіх.

Ми, в цілому, як країна, живемо дуже не по коштах. Це історичних масштабів аномалія, яка не відчувається через зовнішню допомогу. І на цьому фоні іще стимулювати імпорт?

Взагалі, предмет цієї дискусії 一 один із типових наслідків «нової економіки». Онлайн платформи стають все вагомішими, а існуючі податкові та митні системи сформувалися у зовсім інший час.

Тому той же ЄС у 2021 році запустив Єдине вікно для імпорту 一 Import One Stop Shop. Маркетплейси з-за меж ЄС реєструються у ньому, і самі нараховують та сплачують ПДВ. Це спрощує розмитнення, і позбавляє головного болю покупців.

У 2023 році Єдине вікно для імпорту з-за меж ЄС принесло €6,3 млрд в бюджети країн ЄС. Ніби небагато, але тут варто враховувати, що всі великі глобальні маркетплейси давно мають юрособи в ЄС і сплачують там всі податки з продажів на загальній системі.

І ми, у ході вступу в ЄС теж станемо частиною такого підходу. Але чекати на це ще 4−5 чи скільки там років 一 не вважаю допустимим, — пише Гайдай.

Про те, що ініціатива Данила Гетманцева щодо оподаткування посилок шкодить армії, написав у себе на Телеграм український військовий кореспондент Богдан Мирошников:

10% — ввізне мито та 20% — ПДВ, яке нараховується на всю суму посилки з ввізним митом.

Тобто, ви закупили комплектуючих для FPV на «Аліку» на 100 баксів, заплатили податків ще на 32 бакси — маємо здорожчання на 32%. Епоха FPV по 350−400 баксів скоро скінчиться. Будуть всі від $450−470.

Більш того, через існуючі ідіотські обмеження, виробники FPV та інших речей для армії не можуть купляти все відразу — доводиться дробити по 150 євро (існуючий ліміт) на добу.

Якщо безподатковий ліміт приберуть взагалі — більшість b2c логістики піде в тінь, а поштові оператори надовго «ляжуть» через необхідність розмитнювати 99% міжнародних відправлень.

Зараз ця цифра не перевищує 15−20%.