Зеленский ввел в действие решение СНБО о концепции борьбы с терроризмом в Украине

Володимир Зеленський, президент України, увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 6 квітня 2026 року «Про Концепцію боротьби з тероризмом в Україні».

Про це йдеться в указі № 492/2026 від 11 червня, опублікованому на сайті Офісу президента.

Цим документом також визнано таким, що втратив чинність, указ президента України від 5 березня 2019 року № 53/2019 «Про Концепцію боротьби з тероризмом в Україні».

Указ Зеленського затверджує нову Концепцію боротьби з тероризмом в Україні. У ній вказано, що терористична загроза національним інтересам України проявляється в різних формах, але найбільшу загрозу становить терористична діяльність збройних формувань Російської Федерації:

Поряд із застосуванням воєнної сили вчиняються терористичні акти, спрямовані, зокрема, проти цивільного населення, об'єктів критичної інфраструктури та ланцюгів постачання, складових сил та засобів сектору безпеки та оборони, правоохоронної системи, їх особового складу, персоналу.

Також в концепції визнається загроза з боку міжнародних терористичних організацій, зокрема, через втягування в терористичну діяльність дітей, акти кібертероризму, застосування з терористичною метою новітніх технологій, зокрема передових розробок у галузях авіації.

Серед внутрішніх чинників терористичних загроз виділяють:

• наявність у державі великої кількості об'єктів критичної інфраструктури, включаючи об'єкти підвищеної небезпеки;
• недоліки в системі захищеності об'єктів критичної інфраструктури та ланцюгів постачання;
• місцезнаходження об'єктів критичної інфраструктури та ланцюгів постачання на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії та тимчасово окупованих Росією;
• поширення дезінформації і деструктивної пропаганди з метою дестабілізації суспільно-політичної та соціально-економічної ситуацій в Україні, провокування сепаратистських настроїв й інших посягань на конституційний лад та національну безпеку України;
• наявність прогалин у законодавчому регулюванні відносин щодо виявлення, блокування та видалення терористичного контенту в інтернеті;
• поширення анонімних погроз вчинення терористичних актів;
• використання новітніх технологій (зокрема у контексті використання цифрових речей, надання цифрових послуг), міжнародних систем переказу коштів та національних платіжних систем, нелегальних платіжних систем, операцій з готівкою, електронних та цифрових грошей як каналів фінансування тероризму;
• зростання рівня злочинності, пов’язаної з незаконним обігом вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових і отруйних речовин.

Реакція держави на ці виклики передбачає:

• посилення захисту критичної інфраструктури;
• розвиток кібербезпеки;
• контроль безпілотних систем і вибухових речовин;
• боротьбу з фінансуванням тероризму;
• розвиток системи раннього виявлення загроз тощо.