

Пальмовое масло влечет за собой масштабное исчезновение животных и растений по всему миру — ученые
https://racurs.ua/n214543-palmovoe-maslo-vlechet-za-soboy-masshtabnoe-ischeznovenie-jivotnyh-i-rasteniy-po-vsemu-miru.htmlРакурсВирощування олійних культур, зокрема кокосу, олійної пальми та сої, руйнує екосистеми значно сильніше, ніж вважалося раніше. Ці рослини відповідальні за вимирання більшої кількості видів, ніж передбачалося раніше.
Про це свідчать результати дослідження учених зі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха, повідомляє прес-служба вишу.
Олії з кокосу, пальми та сої широко використовуються — від косметики й маргарину до ліків і кормів для тварин. Їхнє споживання стрімко зростає, що посилює тиск на довкілля.
Щоб встановити, наскільки сильним є цей тиск, дослідники поєднали супутникові карти вирощування культур, дані про торгівлю та глобальні моделі ланцюгів.
Вони проаналізували 19 видів олійних культур і виявили, що загалом вирощування олійних культур призводить до скорочення чисельності приблизно 1,5% видів тварин і рослин. При цьому «велика трійка» — пальма, соя та кокос — відповідальна за 75% усіх таких втрат біорізноманіття.
Глобальний аналіз виявив такі ключові тренди:
- стрімке зростання — у період з 1995 по 2020 рік втрати біорізноманіття через олійні культури зросли приблизно на 80%;
- основним рушієм катастрофи є надмірне споживання продуктів на душу населення, а не загальний приріст населення планети;
- найбільше страждають екваторіальні зони, де через низьку врожайність кокоса й пальми доводиться постійно вирубувати унікальні ліси під нові плантації.
При цьому самі екосистеми, які страждають, часто розташовані далеко від рушійних сил попиту — понад половина впливу пов’язана зі споживанням в інших країнах:
- на Євросоюз, Китай і США разом припадає понад 80% цих зовнішніх впливів. Так, соя з Бразилії використовується для відгодівлі худоби в Європі та Китаї, підтримуючи високий рівень споживання м’яса;
- у той час як ЄС здебільшого імпортує пальмову олію, вплив Китаю в основному пов’язаний із соєю для годування тварин.
На жаль, втрату біорізноманіття неможливо зупинити миттєво, оскільки навіть без нових вирубок чинне сільське господарство продовжує тиснути на природу.
Навіть якщо не буде нового вирубування лісів, вплив нинішнього сільського господарства залишається, — наголошують учені.
Для порятунку довкілля науковці закликають негайно змінювати споживчі звички, впроваджувати екологічні методи фермерства, що захищають ґрунт, та інвестувати у збереження екосистем безпосередньо в країнах-виробниках.
