Залог стал элементом криминальной экономики — в НАБУ призывают изменить процедуру

Застава в певних випадках перестала бути лише запобіжним заходом і перетворилася на інструмент кримінальної економіки.

Про це йдеться в повідомленні, опублікованому на керівником підрозділу детективів НАБУ Олександром Абакумовим на його Фейсбук-сторінці.

Застава у кримінальному процесі має дуже зрозумілу мету. Вона повинна гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених судом процесуальних обов’язків. У справах НАБУ і САП це одна з найбільш поширених альтернатив триманню під вартою. Втім, як свідчить практика, у деяких випадках застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки, — наголошує він.

Так, Абакумов зазначає, що за фігурантів справи «Мідас» десятки і сотні мільйонів гривень вносяться як застави з рахунків компаній, які формально не мають до цих людей жодного відношення:

Це нікому не відомі фірми із сумнівною господарською діяльністю. Їхні засновники та директори часто не можуть пояснити ані чим насправді займаються їхні компанії, ані чому вони раптом вирішили внести мільйони гривень застави за підозрюваних. Не можуть, бо за ширмою таких підставних осіб стоять інші люди — реальні бенефіціари цих компаній. Люди, які не хочуть, щоб про їхню участь стало відомо.

За його словами, механізм в цьому випадку достатньо простий:

• джерелом коштів є готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності. Для потреб підозрюваного її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже знаходяться на рахунках компаній;
• після цього саме компанія формально виступає заставодавцем і перераховує гроші на відповідний рахунок.

У справі «МІДАС» розцінки за таку послугу були різними. Ми отримували інформацію про 10%, 15% і навіть 30% від суми застави. Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще і доволі прибутковий бізнес, — наголосив він.

Абакумов зазначив, що в цей момент мав би спрацьовувати фінансовий моніторинг, одним із ключових завдань якого є протидія легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом:

Але на практиці воно працює інакше — гроші перераховуються, застави вносяться, а підозрювані виходять на волю.

Він додав, що проблема не лише в тому, що той чи інший підозрюваний вийшов із СІЗО.

Співучасники злочину можуть використовувати кошти злочинного походження без належної перевірки їх законності, щоб забезпечити звільнення з-під варти іншого учасника цієї ж злочинної діяльності. І тоді фактично застава стає платою за мовчання. Видатки кримінального середовища на збереження самого себе, — наголосив він.

Абакумов зазначив, що застава в таких випадках стає «кешбеком для держави».

Саме тому правила визначення застави та процедура її внесення потребують негайних законодавчих змін. Зареєстрований законопроєкт № 15388 від 8 липня 2026 року може стати хорошою основою для таких змін. Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень, — наголосив він.