Следующий ледниковый период уже начался, но был остановлен в XX веке — ученые

Дві тисячі років тому залишки колись великого арктичного льодовикового щита знову почали рости, знаменуючи початок нового льодовикового періоду.

Але до 1960-х років глобальне потепління підвищило літні температури настільки, щоб повернути цей процес у зворотний бік. Іншими словами, глобальне потепління поклало кінець періоду зледеніння, який уже розпочався. Про це свідчить нове дослідження учених з Кліматичної школи Колумбійського університету, повідомляє прес-служба вишу.

Все тільки починалося, все було нормально, наступне зледеніння мало відбутися — і все ж воно зупинилося, — зазначає один із дослідників, геохімік Ніколас Янг. — Це дуже наочний приклад того, як ми порушили рівновагу системи.

Технічно ми досі живемо в льодовиковому періоді — пізньокайнозойському льодовиковому періоді — який розпочався приблизно 34 млн років тому. У його межах холодніші льодовикові періоди чергуються з теплішими міжльодовиковими, зокрема з тим, у якому ми живемо зараз.

Те, що люди повсякденно називають «льодовиковим періодом», зазвичай є саме льодовиковою добою (це більш холодний етап усередині ширшої льодовикової епохи). Остання льодовикова доба закінчилася приблизно 11 тис. 700 років тому.

Учені досліджували Лаврентійський льодовиковий щит, який покривав значну частину Канади та північних штатів США приблизно від 95 тис. до 20 тис. років тому. У період найбільшого розширення він простягався від півночі за Полярним колом аж до штату Іллінойс, а в деяких місцях товщина льоду перевищувала 2 км.

За допомогою датування рослинності, що збереглася під льодом, учені реконструювали, коли льодовиковий щит скоротився, знову почав розширюватися і зрештою змінив напрямок руху:

• дослідники виявили докази того, що останній залишок Лаврентійського льодовикового щита — розташована у центральній частині острова Баффін (Канада) Льодовикова шапка Барнса — знову почав розростатися приблизно 2 тис. років тому, що, ймовірно, ознаменувало початок нового льодовикового періоду;
• розширення тривало приблизно до 1960 року, коли клімат настільки потеплішав, що крижана шапка Барнса втратила більше льоду влітку, ніж додала взимку. Таким чином, наступне зледеніння згасло.

За оцінками, цей льодовик повністю розтане протягом наступних кількох століть.

Це будуть справжні останні залишки Лаврентиду, які зникнуть назавжди, — наголошують дослідники.

Зазначається, що зникнення цього льодовика може вплинути на хід майбутніх зледенінь і льодовикових періодів:

• Лаврентійський льодовиковий щит служив точкою зародження льодовика, коли земний клімат охолоджувався, оскільки його холодна маса створювала самопідтримувані зворотні зв’язки, які спричинили зростання на ньому більшої кількості льоду;
• вчені не можуть сказати, коли наступне зледеніння може статися у світі з підвищеною концентрацією парникових газів. Але якщо континентальні крижані покриви зрештою знову почнуть рости, їм, можливо, доведеться це зробити вже без останнього вцілілого залишку цього льодовикового щита.

Те, що було надзвичайно природним і передбачуваним явищем, тепер зникло, — наголошує Янг.

Попередні наукові роботи на основі моделювань вказували на те, що наступне зледеніння почнеться не раніше, ніж через тисячі або навіть десятки тисяч років.

Проте Янг стверджує, що за початок слід вважати саме перше відновлення зростання льодового покриву, а не чекати, поки сформуються величезні континентальні льодовикові щити — знадобилися б тисячі років, щоб охолодження стало помітним, і близько 30 тис. років, щоб Лаврентійський льодовиковий щит знову набув своїх масштабів, що охоплюють весь континент, але наступне зледеніння на той момент вже почалося.

Ці висновки також є своєрідним епілогом для кліматологів, які у 1970-х роках висунули суперечливе твердження про те, що нова льодовикова епоха неминуча.

Це насправді відбувалося, — наголосив Янг. — Вони не змогли цього до кінця довести, але тепер ми маємо певні докази.