Конкурс до Верховного суду: починаємо розмотувати клубок

І знову мова піде про конкурс до Верховного суду.

Приписами ч. 10 ст. 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

29 березня 2017 року ВККСУ ухвалює рішення, яким визначає умови допуску до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання на конкурсі після складання іспиту і конкурсантів, що допущені. У цьому рішенні несподівано для всіх визначили прохідним критерієм суму балів за іспит.

Хтось читав це рішення? Хтось знає його реквізити? Хтось його бачив? Де воно публікувалося? Нам тільки повідомили списки конкурсантів. Його ніхто й ніколи, окрім керівництва ВККСУ, не бачив. Чому?

Оскільки вважаю його частково протиправним (занижено згаданий критерій для всіх касаційних судів), то оскаржив до суду (ВАСУ). Просив у суду витребувати у ВККСУ рішення, і він задовольнив клопотання ще 4 травня 2017 року — зобов'язав відповідача надати рішення до 30 травня 2017 року.

Станом на день розгляду справи (31 травня 2017 року) ВККСУ не виконала ухвалу суду і не надала ані рішення, ані заперечень. Суд відклав розгляд справи на 14 червня 2017 року, оскільки, мовляв, відсутнє рішення, яке треба дослідити.

ВККСУ публічно виголосила, що рекомендації на переможців конкурсу, серед яких вже точно буде не менше 37 осіб, рішення щодо допуску котрих я оскаржую, спрямує до Вищої ради правосуддя до 14 червня 2017 року.

Спрогнозувавши, що ВККСУ не захоче виконувати ухвалу суду про витребування рішення, 18 травня 2017 року я клопотав перед судом про забезпечення позову. Однак несподівано для всіх це клопотання розглянула одноособово суддя, котра не входить до складу колегії суддів, що розглядає цей позов. Ви не повірите, але ця суддя бере участь у конкурсі й її подальша кар'єра залежить від ВККСУ. Звісно ж, вона відмовилась забезпечувати позов, бо залежна від відповідача.

31 травня 2017 року я подав до канцелярії суду заяву про розгляд клопотання про забезпечення позову від 18 числа того ж місяця і року належним судом. Прогнозую, що суд відмовить і скаже, що відсутнє рішення ВККСУ, або оскаржуйте ухвалу неналежного суду.

Висновок: це просто жах. Вирішення розгляду справи залежить не від оперативності суду, а від бажання керівництва ВККСУ надати до суду оскаржене рішення. А у нього такого бажання не має. Воно прагне, щоб розгляд справи затягнувся і завершився після того, як ВККСУ внесе рекомендації до ВРП на переможців конкурсу. І саме тому не виконує ухвалу суду про витребування рішення.

Вдумайтеся: орган, що обирає суддів, умисно, переслідуючи певну мету, не виконує рішення суду. Кому ми довірили обирати суддів?

А знаєте, яку мету переслідує ВККСУ? Уникнення своєчасного судового контролю за її діяльністю. Що ВККСУ приховує?

Слід також врахувати, що бездіяльність ВККСУ (ненадання суду рішення) може тривати і до призначення суддів Верховного суду. Тоді розгляд мого позову завершуватимуть судді, допуск яких до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання я оскаржую. Звісно ж, вони відмовлять мені у задоволенні позову, бо кар'єрним ростом будуть зобов'язані ВККСУ й не захочуть сказати, що призначені з порушенням закону.

Як вам законослухняність і доброчесність керівництва ВККСУ? Від них же тільки залежить, коли буде виконана ухвала суду про витребування рішення.

Але найстрашніше, що всі ці дії ВККСУ, починаючи з 29 березня 2017 року, об'єднані певним умислом. І він не є добрим, бо умисно порушується закон. Навіщо умисно порушувати закон?

Аналізуючи інтерв'ю керівництва ВККСУ, я звернув увагу, що воно неодноразово каже, що боїться за життя і майно її членів. Це дуже поганий сигнал. Якщо арбітр боїться, то він втратив об'єктивність (залежний від страху).

Умисне ж невиконання судової ухвали, що переслідує мету затягнути судовий розгляд справи, де буде оцінюватися рішення ВККСУ, ще раз доводить, що це страх перед відповідальністю.

На мій погляд, нас позбавляють права на справедливий суд у найвищій судовій інстанції, оскільки хочуть призначити суддів з сумнівною інституційною і функціональною легітимністю. І на досягнення цього плану кинуті всі сили. Невже ми (платники податків) заслужили, щоб до нас так ставились люди, які найняті нами?