Справа про розстріл у Княжичах все тихіша, а фігуранти все вільніші…

Вже минуло майже два роки, а трагічні події в селі Княжичі досі розслідуються, і справа потроху заминається та забувається. Це вбачається з останніх фактів, за якими запобіжні заходи щодо підозрюваних правоохоронців з кожним днем дедалі м’якшають.

Як повідомила з певною долею іронії представник потерпілого Олександра Орлова адвокат Марія Островська: «10 серпня 2018 року продовжено запобіжні заходи екс-керівнику карного розшуку Нацполіції м. Києва Леоніду Куряті — такі собі особисті зобов’язання у справі про колективне умисне вбивство. Це саме той правоохоронець, який 4 грудня 2016 року при проведенні спецоперації у Княжичах віддав озброєному силовому підрозділу КОРД команду всіх «єб...шить» (дослівно з роздруківок телефонних розмов СБУ). А за наслідками трагічного шквального розстрілу працівників Державної служби охорони зніяковіло опускав в суді очі, пояснюючи, що це слово зазвичай використовується за необхідності затримання злочинців та звільнення заручників, а не те, що ви всі подумали... Зі всього спектру заходів забезпечення кримінального провадження, починаючи з традиційного тримання під вартою, Леоніду Куряті з плином часу залишилось лише зобов'язання повідомляти про зміну свого місця перебування та віддати закордонний паспорт. Але він і проти цього заперечував, адже не може комфортно влаштуватись на роботу і має напружуватись — дозволи у слідчого, прокурора на виїзд за межі Києва постійно брати…»

До речі, як раніше повідомляв «Ракурс», Леонід Курята за час досудового розслідування справи встиг через адмінсуд поновитися у київській Нацполіції на посаді керівника карного розшуку. Адже, як було встановлено судовим рішенням, не він організовував та планував спецоперацію. До того ж Курята не отримував безпосередніх повноважень на прийняття рішень. Йому начебто не було дано жодного доручення керівництвом, тому за провал операції він не має нести дисциплінарної відповідальності. Про яке таке інше потенційне працевлаштування йшлося, задля якого Курята начебто має постійно виїжджати за межі міста, складно сказати. Принагідно згадаємо, що спецоперація проводилась у Київській області на непідвідомчій столичній Нацполіції території, про що керівництво обласної Нацполіції навіть не було повідомлене, не кажучи про попереднє залучення та узгодженість дій. Тому зрозуміло, що на будь-якій роботі в місті Києві Леонід Курята звик пересуватись та працювати де завгодно, і без жодних узгоджень займатись справами інших відомств.

Як коментує ситуацію Олександр Орлов, батько загиблого працівника Державної служби охорони Сергія Орлова: «На сьогодні лише найменш впливових фігурантів намагаються притягнути до кримінальної відповідальності, хоча серед них є один із діючих та прямо причетний до вбивств. Проте основні поліцейські високопосадовці залишаються непокараними і перешкоджають слідству. За час проведення розслідування деякі керівники з ГПУ тиснули на слідчих із вказівками перекваліфікувати злочини з умисного вбивства на перевищення службових повноважень, але рядові працівники ГПУ відстояли правдиву версію подій. Щоправда, після цього у старшого слідчого ГПУ Сергія Зінченка, який із групою слідчих розкрив всі обставини трагічного розстрілу мого сина та виявив винних, перед самим пред’явленням обвинувачення забрали справу та передали менш досвідченому співробітнику. Не дивно, що більш впливові та поважні у вузьких колах правоохоронні чиновники, які безпосередньо санкціювали та спланували спецоперацію — Андрій Крищенко, Герман Приступа та інші, — до цього часу не зачеплені...»

До речі, різні джерела в Генеральній прокуратурі України повідомляють, що підозри всім цим фігурантам з минулого року пиляться на столі у керівництва ГПУ, але вони не на часі…