Антикорупційний суд — вишуканий саботаж

Дев'ятого валу заяв від охочих як судді непримиренно й безкомпромісно розчищати наші корупційні авгієві стайні, як бачимо, поки не сталося. Наразі Вища кваліфікаційна комісія суддів отримала 15 відповідних заяв. Втім, до закінчення прийому документів ще цілих два тижні, і на них — вся надія.

Ще неоднозначніше, як раптом виявилося, йдуть справи з членами Громадської ради міжнародних експертів, покликаними самим фактом своєї присутності (оскільки ретельно і самостійно вивчити біографії кандидатів іноземці фактично не зможуть, про що писав «Ракурс») зміцнити товаришів з ВККСУ в їхньому безперечному намірі провести конкурс бездоганно.

Так от, практично не замаскована, однак чомусь так і не помічена «міна», закладена в законі, полягає в тому, що міжнародним експертам доведеться... заповнювати електронні декларації. Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього закону, поряд з представниками громадських об'єднань, наукових установ та навчальних закладів є експерти відповідної кваліфікації та інші особи, які входять до складу конкурсних комісій при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань.

Таким чином, члени Громадської ради міжнародних експертів однозначно зобов'язані подати електронні декларації, і є всі передумови вважати, що обійти положення закону з допомогою якихось нормативних актів буде складно. Хоча, ясна річ, в нашій державі в царині права неможливого мало.

Проте станом на сьогодні, схоже, не спостерігатиметься не лише «лісу рук» закордонних експертів, які схочуть допомогти державі, що розвивається. Взагалі може не знайтися охочих, рекомендованих авторитетними європейськими організаціями, які собаку з'їли на боротьбі з корупцією, відзвітувати до останнього євро про кровно зароблене перед абсолютно сторонніми людьми, не спроможними, на їхню ж думку, самостійно, без допомоги ззовні, укомплектувати гідними мешканцями місцевий храм Феміди.

Проект закону продавлювала через наші податливі в очікуванні чергового траншу владні інстанції рука, що ніби годує нужденну державу, але фактично — «найкращих людей» цієї держави. І тепер спробуй розбери: чи то в МВФ знову проґавили законопроекти, ухвалені під їх жорстким патронатом, чи то наші умільці примудрилися, як завжди, майстерно внести «редакторську правочку» до вже ухваленого закону.