Обріз проти п’ятої точки: що таке вседозволеність, загальноприйняті норми моралі і винятковий цинізм

Як ви думаєте, що спричинить тяжчі наслідки — зуботичина чи публічна істерика? Постріл чи привселюдний стриптиз?

В уявленні обивателя «хуліганство» — це щось смішне, грубе і епатажне, яке результаті є досить дріб’язковим правопорушенням. А, наприклад, «заподіяння тілесних ушкоджень» — це серйозно. Тим часом згідно зі статтею 296 Кримінального кодексу України хуліганство може спричинити позбавлення волі на строк до семи років, при цьому найжахливіше покарання за умисне легке тілесне ушкодження (стаття 125) — арешт до пів року або обмеження волі на строк до двох років.Тож хуліганство — річ серйозна.

Еталонна справа про частини тіла і хуліганство

Будь-який зоолог підтвердить, що вищі примати дуже трепетно ставляться до тієї частини тіла, яка розташована трохи нижче спини. Самці мавп, павіанів і деякі депутати Верховної Ради, наприклад, люблять виставляти апетитні округлості на загальний огляд, щоб підтвердити свій статус альфа-особин. У фільмах про середньовічну Шотландію суворі горяни перед битвою поверталися до ворога спиною і задирали картаті кілти, вважаючи, що навіть вид їхніх мужніх волосатих сідниць здатен зламати бойовий дух противника. У цій історії, яка може служити зразком «хуліганської» справи, герой теж вдався до подібного аргументу. Анекдотичний випадок стався пів року тому, влітку, в одному з невеликих міст Сумської області.

Двоє поліцейських патрулювали на автомобілі вулиці і помітили невеликий мінівен, який, повертаючи, не увімкнув відповідного сигналу. Порушника зупинили. Він вийшов з машини, але замість того, щоб чемно поспілкуватися з поліцейськими (тим більше що він і справді порушив правила), завівся з півоберту і почав розповідати все, що він думає про дорожній патруль, у дуже непарламентських виразах. Усе відбувалося раннього вечора, навколо було досить багато народу, і перехожих, зрозуміло, зацікавило гучне з’ясовування стосунків порушника з поліцією. І їхню увагу було винагороджено сповна.

Як сказано в судовому рішенні, порушник, «усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проявляючи вседозволеність та зневажливе ставлення до загальноприйнятих норм моральності та поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом, знаходячись в громадському місці, розуміючи, що за його діями спостерігають інші громадяни».. Продовжуючи крити добірним матом поліцейських, він спочатку жестами зобразив, ким вважає правоохоронців і як ставиться до ситуації. Потім, вирішивши, що це недостатньо експресивно, спустив штани і спробував показати поліцейським, хто тут альфа-самець.

Словом, це було класичне хуліганство згідно з частиною першою статті 296 ККУ: «…грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом». Між іншим, навіть перша частина передбачає серйозні санкції — від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до пів року, або обмеження волі на строк до п’яти років.

Темпераментний порушник на суді, що відбувся зовсім недавно, щиро каявся у скоєному. Суд, у свою чергу, врахував це і вирішив не досліджувати в процесі доказів обставин справи, тобто не дивитися відеозаписів із місця події, і це було воістину милосердне рішення. Вирок теж був досить щадним. Підсудний, який, судячи зі скарг сусідів, не був подарунком, але і законів раніше не порушував, змушений буде заплатити за сеанс публічного стриптизу 17 тис. грн.

Навряд чи йому варто оскаржувати вирок, але сповнені драматизму відеозаписи поки що про всяк випадок залишили в матеріалах справи.

Справа про двох українських джигітів на китайській машині

Що ж це таке — «особлива зухвалість і винятковий цинізм»? Як ми вже говорили, ці зухвалість і цинізм можуть дуже погіршити становище обвинуваченого в суді, але річ у тому, що для цих понять не існує чіткого юридичного визначення.

От, наприклад, досить свіжа справа, розглянута восени у Верховному суді. Сама історія сталася в одному із сіл Запорізької області два з половиною роки тому. Отже, двоє чоловіків на китайській машині хвацько підкотили до магазину і хвацько припаркувалися, мало не врізавшись в інший автомобіль. Водій цього авто пояснив лихачам, що вони, м’яко кажучи, неправі. Як пізніше з’ясувалося, один із джигітів на китайському «відрі з гайками» був нетверезий і забажав помсти. Друг його підтримав, і вони поїхали на авто за людиною, яка зробила їм зауваження.

Водій, ясна річ, помітив «хвіст». Вийшовши зі свого автомобіля біля будинку, він підійшов до лихачів і сказав їм, що тепер вони вже дуже сильно неправі. Але ті вискочили з машини, один із них збив ударом переслідуваного з ніг, а потім обидва переслідувачі схопили свою жертву за ноги і потягли на проїжджучастину. Тут у розбірки втрутилися люди, що перебували неподалік, і заспокоїли джигітів.

Водій, який зробив їм зауваження, відбувся легкими тілесними ушкодженнями. І тоді виникло запитання: чи можна пред’явити двом молодцям ще й обвинувачення в хуліганстві? Районний суд так не вважав і визнав двох нападників винними за частиною другою статті 125 Кримінального кодексу «Умисне легке тілесне ушкодження», призначивши кожному штраф у розмірі 100неоподатковуваних мінімумів, що становило лише 1700 грн на кожного.

Представники прокуратури оскаржили вирок, але апеляційна інстанція залишила його без змін. Тоді обвинувачення звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій було прохання відправити справу на новий розгляд. Каменем спотикання стала саме «особлива зухвалість». Спочатку конфлікт був, по суті, незначним, а от подальші дії обвинувачених — переслідування, мордобій і знущання над потерпілим (а як ще це розцінити, коли тягають за ноги лежачу людину?)  демонструють саме хуліганські мотиви.

Верховний суд у своєму рішенні пише, що «особлива зухвалість» — це грубе порушення громадського порядку, яке супроводжується не лише завданням побоїв, а й знущанням. А ще до цього поняття входять знищення майна, зрив масових заходів, тимчасове припинення діяльності громадських установ, рухутранспорту...

Загалом це якщо людина влаштовує такий перформанс, від якого всім оточуючим стаєогидно. Об’єктивна ознака хуліганства — неповага до суспільства, а не фізичне насильство.

Чи був неповагою до суспільства той факт, що два джигіти серед білого дня побили людину, яка зробила їм резонне зауваження, а потім при всіх тягли за ноги на проїжджу частину? Це повинен заново вирішити апеляційний суд,куди вища інстанція відправила справу на новий розгляд.

Хуліганство: альфа-особини, будьте обережнішими!

Особиста неприязнь — один із шляхів уникнути обвинувачення в хуліганстві.

Постанова Верховного суду від 3 липня 2019 року може виявитися дуже корисною у визначенні, що можна вважати хуліганством, а що — ні.

Коротко історія виглядала так. За десять років до скоєння злочину один громадянин купив нелегально на ринку мисливську рушницю ІЖ, а за два роки до нього зробив з рушниці обріз. А потім, посварившись з одним сусідським підлітком, вистрілив у того з цього обріза. На щастя, все обійшлося легкими тілесними ушкодженнями. У цій досить банальній історії цікаве те,що спочатку в букеті статей була і 296-та «Хуліганство», але з’ясувалося, що зловмисникць з якихось своїх причин дуже не любивсусідського хлопчака, тому, власне, і стріляв у нього.

Тут цікавими є висновки Верховного суду, що вносять ясність у те, що таке хуліганство в принципі. Ключове словосполучення «громадський порядок» — морально-етичні принципи, традиції, усталені правила життя, на які зазіхає хуліган. Але за іншими зовнішніми ознаками хуліганство легко сплутати з іншими злочинами.

Не вдаючись у подробиці, що таке «приватне» і «публічне» обвинувачення, скажемо, що суд дійшов такого висновку: головний спонукальний мотив хуліганства — протиставити себе оточуючим, продемонструвати свою перевагу, наплювати на суспільні норми поведінки. Кинути виклик суспільству, якщо простіше.

...І все-таки словосполучення «морально-етичні принципи», «усталені правила життя» — річ досить розпливчаста, тому деякі депутати із задоволенням продовжують трясти перед виборцями своїми п’ятими точками.