Новини
Ракурс
Страхування ДТП. Фото pixabay

Діти-сироти проти страхової компанії: дух і буква закону

«Дві речі наповнюють душу завжди новим і дедалі сильнішим подивом і благоговінням, що частіше і триваліше ми розмірковуємо про них, — це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені», — писав Іммануїл Кант.

Днями Верховний суд розглянув одну дуже цікаву справу, яка змушує замислитися про те, що важливіше — дух чи буква закону, формальні вимоги чи той самий «моральний закон», про який говорив німецький філософ.

Що таке верховенство права? В остаточному рішенні ВС щодо цієї трагічної історії є цікаві слова: «Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори».

Історія, що розповідає, як двоє дітей боролися проти гіганта страхового бізнесу, — саме про це.

ДТП на Одеській трасі

Трагедія сталася непізнім літнім вечором 2014 року на трасі Одеса—Київ. Автомобіль BMW, за кермом якого перебував чоловік із досить пристойним водійським стажем, був не в найкращому стані. Підтікав один із задніх амортизаторів, через постійну «бовтанку» задні шини нерівномірно стерлися, і авто погано тримало дорогу. За правилами дорожнього руху, їздити на такому автомобілі заборонено. Але хто перевіряє? Водій їхав собі в бік Києва лівою смугою, навіть не думаючи притискатися до узбіччя, на своєму відрі з цвяхами. Неподалік Білої Церкви він на повороті вирішив обійти зліва «КамАЗ»...

...За словами одного зі свідків ДТП, усе сталося в лічені секунди: BMW обігнав вантажівку, виїхав на зустрічну смугу і лоб у лоб зіткнувся з «Хюндаєм», що рухався зі швидкістю приблизно 80 кілометрів на годину. Свідкові пощастило — його спідометр показував кілометрів 60, «Хюндай» обігнав його, і буквально відразу ж сталася трагедія.

Сам водій BMW на суді говорив, що в цей момент у нього сталося якесь затьмарення свідомості, і отямився він уже в лікарні. Експертиза показала, що винуватець аварії був тверезий.

У «Хюндаї» їхала сімейна пара. Чоловік загинув на місці, дружина померла в реанімації найближчої лікарні. Обом було трохи за тридцять. Сиротами залишилися двоє хлопчиків, старшому з яких було 14 років.

Суд над водієм BMW відбувся наприкінці грудня 2014 року, чоловіка засудили за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України до семи років позбавлення волі. Крім того, тітка осиротілих дітей виставила (і цілком справедливо) вимоги компенсувати матеріальні збитки та моральну шкоду. Частину (47 тис. грн) винуватець трагедії заплатив одразу, а цивільний позов сестри загиблого батька дітей було задоволено частково: разом матеріальних збитків і моральної шкоди «набігло» на 380 тис. грн.

Сума не така вже й велика, враховуючи, скільки зараз потрібно коштів на утримання дітей. Але тітка двох сиріт розраховувала ще й на гроші, які повинна була виплатити їм страхова компанія.

І тут почалася зовсім інша історія.

Страхувальник: Гроші? Ні, не виплатимо

Коли сталася страшна ДТП, цивільно-правову відповідальність водія несправного автомобіля було застраховано в страховій компанії «Оранта»: в пункті 4 поліса була передбачена страхова сума в розмірі 100 тис. грн на одного потерпілого.

У березні наступного 2015 року дід осиротілих хлопчиків написав заяву в страхову компанію, вимагаючи відшкодувати шкоду. У червні «Оранта» відповіла відмовою на тій підставі, що автомобіль було застраховано в іншій компанії попереднім власником. Тоді вже тітка хлопчиків звернулася до цієї іншої компанії, і там відповіли листом у вересні 2015-го: вони укладали договір із попереднім власником авто, той ним не користувався, а в день трагедії взагалі перебував у лікарні. Загалом у момент укладення договору з «Орантою» на злощасний автомобіль BMW було укладено всього п’ять (не рахуючи останнього) страхових полісів. Договір з «Орантою» був найсвіжішим, підписаним у березні 2014 року.

Тоді тітка двох дітей звернулася до суду. Але спори в наших судах тягнуться роками, і наприкінці 2017-го в судовому позові її змінив старший хлопчик, якому на той момент уже виповнилося 18. Тим часом позовні вимоги постійно уточнювалися. В результаті юнак наполягав на тому, що страхова компанія «Оранта» має виплатити йому і брату по 50 тис. грн за кожного із загиблих батьків, отже, разом 200 тис.

Один із районних судів столиці позов задовольнив. Однак гігант страхового бізнесу порахував, що платити сиротам — занадто витратно, і подав апеляційну скаргу. Там було написано, що попередній власник був і залишається власником автомобіля, і він укладав договори з іншими страховими компаніями. А злощасний винуватець ДТП приховав від «Оранти» те, що автомобіль уже було застраховано іншими особами.

Апеляційний суд столиці залишив скаргу страховиків без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін. У рішенні сказано, що і перша, і апеляційна інстанції керувалися «положеннями справедливості добросовісності та розумності», а простіше кажучи, здорового глузду. Страховики наполягають на тому, що попередній власник залишався власником (а новий, швидше за все, їздив за генеральною довіреністю. — Авт.). Однак цей новий власник уклав договір з «Орантою», він був винуватцем ДТП. Яка страхова компанія повинна виплачувати компенсацію? Відповідь очевидна.

Маленька, але промовиста деталь: в апеляційній скарзі «Оранти» були і аргументи про те, що якщо вже і виплачувати компенсацію, то не більш як 43 848 грн. Дійсно, в Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є така сума, але це мінімальна визначена законом сума за смерть потерпілого, 36 мінімальних місячних зарплат, встановлених законом на день страхового випадку.

Ідеологія справедливості

Затяті страховики вирішили буцатися з двома сиротами, дитиною та юнаком, який тільки-но звівся на ноги, до кінця і подали касаційну скаргу до Верховного суду.

Аргументи ті самі: на момент ДТП на автомобілі висіли шість договорів страхування цивільно-правової відповідальності, з них дійсний лише перший, укладений із попереднім власником, а решта договорів не беруться до уваги.

Скажемо відразу: на днях представники страхової компанії остаточно програли справу.

Компанії, які страхують наземні транспортні засоби, є обов’язковими членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). У цій справі, згідно з даними з централізованої бази даних МСТБУ, на момент складання договору з «Орантою» була інформація про автомобіль BMW з тим самим номером, але від різних власників. Ситуація досить звичайна: автомобіль купують за генеральною довіреністю, фактичний новий власник купує страховий поліс, а старий, укладений попереднім власником, залишається дійсним. Новий власник про старі договори не знає.

Продаж машини за так званою генеральною довіреністю — окрема величезна тема. У цьому ж випадку Верховний суд вирішив, що осиротілі діти праві в своїх вимогах, і залишив у силі рішення районного суду. Тепер страхова компанія «Оранта» має виплатити їм 200 тис. грн.


...У рішенні ВС є дуже цікавий висновок, що спирається на рішення КСУ від 2 листопада 2004 року: «Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість — одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права».

P.S. Осиротілі діти отримають свої гроші якраз тоді, коли добіжить кінця термін ув’язнення людини, що стала мимовільним убивцею їхніх батьків. За великим рахунком, його життя теж зламане цією ДТП. Не треба їздити на несправних автомобілях, не треба порушувати правила дорожнього руху. Тому що платити за це іноді доводиться занадто дорого, і двісті тисяч, за які так відчайдушно билася страхова компанія, — це ніщо порівняно з тим, що втратили всі учасники цієї історії.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.