Як зменшують аліменти: дитина у другій родині — не причина

Одна з найболючіших тем, що викликають запеклі суперечки, — аліменти на дітей. Відстоюючи свої позиції, непримиренно воюють клуби «перших» і «других» дружин, а батьки (які в переважній більшості випадків платять гроші на утримання дитини) теж часто не проти зменшити суму аліментів у законний спосіб. Адже просто взяти і не платити — собі дорожче, враховуючи, що з 2018 року «аліментне» законодавство стало набагато жорсткішим.

Мінімальні аліменти стали більшими

Нагадаємо, що 7 грудня 2017 року президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів». Відтепер до боржників застосовуються такі дієві важелі впливу, як заборона керування транспортними засобами, заборона на користування зброєю, відмова в дозволі виїхати за кордон. За борги передбачено штрафні санкції та залучення до суспільно-корисних робіт, арешт майна, звільнення з держслужби і навіть позбавлення волі на строк до двох років.

А тут як раз із 1 липня, відповідно до Закону «Про державний бюджет України на 2021 рік», ще й було збільшено прожитковий мінімум і, відповідно, розмір аліментів. Із цієї дати прожитковий мінімум для дітей до шести років становить 2013 грн, а для дітей від 6 до 18 років — 2510 грн. Мінімальний розмір аліментів — це половина прожиткового мінімуму. Тобто на дитину до шести років платити доведеться не менш як 1006,50 грн, а з 6 до 18 років — 1255 грн. За нинішніх часів, погодьтеся, гроші просто смішні.

Між іншим, за даними Мін'юсту, в першому півріччі органи Державної виконавчої служби стягнули 2,9 млн грн аліментних платежів.

Проте кожну окремо взяту родину хвилює, звичайно ж, не загальна статистика, а конкретна ситуація з особистими фінансами. Адже як буває? Розпадається сім'я, дитина в основному залишається з матір'ю, а батько тим часом влаштовує особисте життя, одружується знову, в новій сім'ї народжуються діти, яких теж треба годувати. То чи не можна того... трошки зменшити виплати на дітей від першої дружини?

Народилася друга дитина, чим її годувати?

Ось, будь ласка, свіжа і дуже типова історія з Верховного суду. Відбувалося це в маленькому містечку на Буковині. Вісім років тому один чоловік одружився, але шлюб протримався лише шість років і розпався. Проте подружжя встигли народити дочку. Судячи з матеріалів справи, ще до юридичного розірвання шлюбу чоловік знайшов собі іншу жінку, тому що між розлученням і новим одруженням минуло лише три місяці.

Знову-таки, за деякими деталями із судового рішення можна зробити висновок, що спочатку колишні чоловік і дружина полюбовно вирішували питання про утримання спільної дочки, але незабаром аліменти на дитину стали питанням спірним, і перша дружина подала позов до суду з вимогою стягнути з колишнього чоловіка аліменти.

Минулого літа районний суд прийняв досить стандартне рішення — стягувати з колишнього чоловіка щомісяця чверть його заробітків, але не менш як 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. Тепер дивимося на зарплату батька. Він — висококваліфікований залізничник із фіксованою зарплатою в 11,5 тис. грн. Тож сума аліментів (чверть заробітку) трохи не дотягує до 3 тис. грн.

Та ось яка справа: в новому шлюбі народилася ще одна дівчинка. Батько вирішив, що чверть зарплати на першу дитину — це занадто багато, і подав позов до того ж районного суду з проханням скостити аліменти з чверті до однієї шостої частини його заробітку. Якщо округлити, виходить майже дві тисячі гривень — сума, яка вписувалася у формулювання «не менш як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

Друга дружина підготувала довідку про склад сім'ї, щоб підтвердити тяжке становище: разом із нею жили батько з матір'ю, її дитина від першого шлюбу, новий чоловік (жив в її будинку без реєстрації) і недавно народжена дівчинка. Сама друга дружина працювала продавцем, і зарплата у неї була не дуже — не дотягувала і до 5 тис. грн.

Зрозуміло, що це сімейство, м'яко кажучи, заможним назвати важко, і тут уже нехай кожен сам вирішує, наскільки моральним було бажання батька відібрати у своєї дитини від першого шлюбу тисячу гривень на місяць. А нас цікавить судова частина історії.

«Народження дитини — не погіршення матеріального стану»

Отже, призначивши в червні минулого року аліменти в розмірі чверті зарплати, в жовтні цей же районний суд дійсно урізав суму до однієї шостої частини зарплати. Батько-герой писав, що його матеріальні обставини із народженням другої дитини в новій родині «значно погіршилися», і в суду, мабуть, з’явилося до нього співчуття.

Однак перша дружина подала заяву до обласного апеляційного суду, і той вирішив, що аліменти на першу дитину все-таки мають становити чверть зарплати. Підстава — батько не довів того, що його майновий стан погіршився: він як отримував свої 11 із половиною тисяч зарплати, так і продовжує отримувати.

Але батько вирішив поборотися за свою зайву аліментну тисячу на місяць і подав касаційну скаргу до Верховного суду.

І програв.

Так, розмір аліментів — це не раз і назавжди встановлена сума, його можна переглядати у зв'язку зі зміною матеріальних обставин. Спрощено кажучи, якщо колишній чоловік раптом розбагатів, колишня дружина має право подати судовий позов про перегляд суми аліментних виплат (і у такого позову дуже хороші перспективи).

Якщо ж батько, який платить аліменти, розорився, втратив роботу, захворів, він теж має право вимагати, щоб суд переглянув суму виплат.

Словом, як сказано в рішенні, «значне погіршення матеріального стану батька може бути підставою для вимоги про зменшення розміру аліментів». А в цьому випадку тато здоровий, робота і зарплата при ньому. А те, що він знову одружився і в новій сім'ї з'явилася дитина, — це його особиста проблема.

Основний висновок Верховного суду: народження нової дитини — це не погіршення матеріального стану. Запам'ятайте це, любителі забезпечувати нових дітей від нових дружин за рахунок своєї першої сім'ї.

...Ну і наостанок нагадаємо: аліменти можуть присуджуватися як у твердій сумі, так і у відсотках від доходу. Зазвичай їх вираховують так:

• 25% від суми загальних доходів — на одну дитину;
• 33% від суми загальних доходів — на двох дітей;
• 50% від суми загальних доходів — на трьох і більше дітей.