Ракурсhttps://racurs.ua/


Судді поза законом під дахом ВККСУ і ВРП
https://racurs.ua/ua/3110-suddi-poza-zakonom-pid-dahom-vkksu-i-vrp.htmlРакурсВища рада правосуддя і Вища кваліфкомісія суддів України закривають очі на те, що низка суддів здійснюють правосуддя незаконно. Мова йде про суддів, які відряджені із «свого» суду до іншого і встановлений законом строк відрядження яких уже давно сплив, про що вже повідомляв «Ракурс»
Складно зрозуміти позицію цих високих інстанцій, які або вважають, що проблеми немає, або що вона розсмокчеться якось сама собою. А що ж самі судді, які, перебуваючи фактично поза законом, так би мовити, здійснюють правосуддя? Перед тим, як перейти до конкретних персоналій, рішення яких слід скасовувати, не читаючи, лише на підставі того, що вони винесені особою без належного статусу, звернімося до позиції цих «фальшсуддів» з того боку, з якого мали би розглядати її і вони самі.
Розгляд такими суддями справ та ухвалення судових рішень свідчить про те, що у такому випадку відсутній належний склад суду, а отже, суд діє у незаконному складі.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя присягає об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов'язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Суддя, зокрема, зобов'язаний: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Тобто перелічені норми зобов’язують суддю уникати будь-якої поведінки, яка може підірвати авторитет правосуддя чи мати своїм наслідком ставлення під сумнів законності ухваленого суддею рішень як судом, встановленим законом.
Однак в Україні вже доволі тривалий час виносить рішення ціла низка суддів, які не мають права робити цього відповідно до закону. Вони ухвалюють судові рішення від імені України, але не є судом, встановленим законом.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється на строк, що визначається Вищою радою правосуддя, але не більше ніж на один рік. Якщо обставини, що були підставою відрядження судді, продовжують існувати, за зверненням голови суду, до якого суддя відряджений, та за згодою такого судді Вища рада правосуддя продовжує строк відрядження, але не більше ніж на один рік.
Загальний строк відрядження не може перевищувати два роки. Суддя, строк відрядження якого закінчився або стосовно якого Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про дострокове закінчення відрядження судді, повертається на роботу до суду, з якого був відряджений.15 березня 2022 року Законом України № 2128-IX Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» були доповнені пунктом 56. Ним тимчасово встановлено, що в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування чи припинення, за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя голова Верховного суду або особа, яка виконує повноваження голови Верховного суду, наділяється правом приймати рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді. При цьому положення абзацу другого частини другої ст. 55 цього Закону щодо граничного строку відрядження судді не застосовуються.
Отже, відповідно до вказаних доповнень до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виняток встановлено лише до граничного строку відрядження судді, який згідно з абзацом другим частини другої ст. 55 вказаного Закону становить два роки.
Решта положень ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повною мірою поширюється на суддів, відряджених головою Верховного суду за форс-мажорних обставин. У тому числі це стосується необхідності прийняття Вищою радою правосуддя рішення щодо продовження вказаного відрядження судді кожного разу не більше, ніж на один рік.
Водночас «суд, встановленим законом», у практиці ЄСПЛ, зокрема, передбачає, що це суд, що діє в законному складі. ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді, належний склад суду.
Такі дії суддів свідчать про грубе порушення складеної ними присяги, вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також Кодексу суддівської етики. Адже здійснення правосуддя у суді попри граничні строки відрядження до нього, які та порядок продовження яких імперативно визначені законом, ставить під загрозу авторитет правосуддя та є прикладом нехтування приписами закону.
Про конкретних суддів, які, за мовчазної згоди ВККСУ і ВРП, не маючи законних підстав та повноважень, розглядають судові справи, виносять рішення, у тому числі обмежуючи конституційні права громадян, і наслідки такої суддівської самодіяльності для суспільства і правової системи, ми розповімо в наступному матеріалі.