Міжнародний кримінальний суд: чи покарають українських високопосадовців за злочини проти людяності

В Україні досить тривалий час культивувалася безкарність високопосадовців, які вчиняли злочинні діяння. У результаті ми отримали кривавий режим Януковича, Майдан, анексію Росією Криму та війну на Донбасі. Саме тому сьогодні вкрай важливо відродити незаангажоване, об’єктивне правосуддя. Більш того, слід визнати на державному рівні юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, щоб перші особи держави, винні у вчиненні злочинів проти людяності, не уникли суворого покарання.

Аналіз доказової бази

Перший крок у цьому напрямку вже був зроблений, коли наприкінці лютого 2014 року Верховна Рада подала відповідну декларацію про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду у зв’язку зі скоєнням найтяжчих злочинів під час протестних акцій Майдану. Завдяки цьому прокурор цього суду уже проводить попереднє розслідування.

«Його метою є встановлення: чи є злочини, скоєні в Україні режимом Януковича, злочинами проти людяності, тобто такими, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду? І чи скоювали їх саме ті високопосадовці, яких звинувачують у кривавих подіях на Майдані, надаючи особисто відповідні накази? — пояснює представниця Міжнародної федерації за права людини FIDH Монсерат Карбоні. — Задля встановлення істини важливо налагодити тісну співпрацю з ГПУ, чиї слідчі провадять розслідування цих справ та роблять їх попередній аналіз. Адже Міжнародний кримінальний суд не підміняє національну судову юрисдикцію, він лише вправі судити високопосадовців за скоєння тяжких злочинів. Якщо ж його судді таки дійдуть висновку, що скоєне на Майдані є злочинами проти людяності, то розпочнеться відповідне розслідування, яке може тривати певний період часу».

Примітно, що Міжнародний кримінальний суд до цього моменту розпочав розслідування злочинів високопосадовців з вісьмох африканських країн. Деякі з них були визнані винними та відбувають суворе покарання. Україна ж може стати першою європейською державою, чиї представники влади будуть засуджені Міжнародним кримінальним судом за скоєння злочинів проти людяності.

Контроль громадськості

Допомогти у цьому, надаючи низку вагомих доказів та фактів, намагаються громадські організації. Так, спільнота «Євромайдан SOS», яка протягом усіх революційних подій допомагала із правовою допомогою побитим беркутівцями та тітушками, викраденим та затриманим активістам, збирала інформацію про загиблих та зниклих безвісти майданівців, акумулювала величезну базу даних про загиблих, постраждалих, свідків, відео- та аудіо матеріалів, що можуть стати у нагоді слідчим та прокурорам.

«Тому зараз основною нашою вимогою є проведення правоохоронними органами ефективного розслідування кривавих подій та притягнення до відповідальності винних у розстрілі людей на Майдані, їх викраденні, катуванні тощо», — зазначає голова правління Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

Її підтримала й виконавчий директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур, яка додала, що її організація опікується справами жертв, побитих «Беркутом» на Майдані в ніч на 30 листопада 2013 року, а також протистоянь 1 грудня на Банковій та січневих зіткнень з правоохоронцями на Грушевського. Серед них — Ірина Рябченюк, яка, випадково опинившись на Банковій, була побита «Беркутом» та залишилася без ока, а також Владислав Цілицький, якого беркутівці схопили на колонаді стадіону ім. Лобановського та довго катували.

«Цим особам, за інформацією ГПУ, було присвоєно статус потерпілих, проте із ними чомусь досі не проводилося жодних слідчих дій, — додає Т. Мазур. — Тому ми вимагаємо більш ефективного розслідування цих злочинів правоохоронцями».

Розширення часових рамок

Втім, злочини, які були вчинені на території України, не вичерпуються лише подіями Майдану. Після цього ще відбулася анексія Росією Криму із залученням озброєних «зелених чоловічків», які вчиняли злочини проти українських громадян: масові та систематичні викрадення, катування, вбивства людей, а також неоголошена війна на Донбасі, де від рук озброєних Росією терористів гинуть не лише українські військові, а й мирне населення. З огляду на це громадські діячі та політики наполягають на необхідності продовження дії заяви України про одноразове застосування на території країни юрисдикції Міжнародного кримінального суду, яка на сьогоднішній день обмежується виключно періодом подій Майдану.

Тому народний депутат Юрій Дерев’янко вніс до Верховної Ради відповідний законопроект за №4873 і наполягає на його прийнятті задля ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду з попереднім внесенням змін до статті 124 Конституції України. Також він пропонує продовжити термін, протягом якого Україна одноразово визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (як проміжний етап перед ратифікацією).

З огляду на сьогоднішню політичну ситуацію, за якої діючі та колишні члени фракції Партії регіонів будуть умисно блокувати вирішення даного питання, у парламенті може забракнути голосів для його прийняття. Тож останнє слово з цього питання залишається за громадськістю, яка пильно стежить за усіма подіями, які відбуваються в Україні.