Новини
Ракурс

Реформа системи, що не має жодного уявлення про права людини

Минулого тижня широкому загалу презентували відеоролик «Реформа МВС України», автори якого дуже доступно та схематично розповіли, як саме має змінитися українська правоохоронна система, щоб замість «карати та кришувати» вона нарешті почала «служити та захищати».


.

Планується здійснити ряд докорінних змін. По-перше, міліцію буде перейменовано на поліцію. Глава МВС Арсен Аваков ухвалив таке рішення після того, як Верховна Рада своїм новим законом дозволила створювати загони «народної міліції» в окремих районах Донбасу. «Міліція є рудиментом радянської епохи і означає «озброєне народне ополчення». Натомість поліція — це професійний державний орган, покликаний забезпечити правопорядок, уникаючи каральних функцій», — ідеться у відеоролику.

Згідно з концепцією, оновлене МВС займатиметься правоохоронною діяльністю, захистом конституційного ладу та територіальною обороною, міграційною діяльністю, охороною державного кордону, цивільним захистом населення та пожежно-рятувальною справою. Буде ліквідовано такі органи як ГУБОЗ, транспортна міліція, ветеринарна міліція, міліція у справах дітей. Замість низки спецпідрозділів типу «Беркуту» чи «Грифону» створять єдиний спецпідрозділ на кшталт американського S.W.A.T.

Єдиною політичною фігурою у МВС буде сам міністр, керівники підрозділів міністерства (національної поліції, Нацгвардії, прикордонної служби, міграційної служби, служби з надзвичайних ситуацій) будуть обиратися за суто професійним принципом, їхнє призначення чи звільнення не залежатиме від зміни політичної влади. Усі працівники МВС (не лише керівництво, а й рядові співробітники) повинні будуть пройти переатестацію згідно з законом про люстрацію.

У населених пунктах співробітники ДАІ і ППС здійснюватимуть спільне патрулювання вулиць. За словами авторів концепції, для ППС ходити пішки вулицями — це учорашній день, їм потрібна мобільність навіть більше, ніж інспекторам ДАІ. Крім того, у ДАІ відберуть невластиві поліції функції — реєстрації автотранспорту і видачі водійських посвідчень.

Основні функції охорони правопорядку здійснюватимуть дільничні інспектори спільно з ППС. У містах буде створено муніципальну поліцію подвійного підпорядкування — органам місцевого самоврядування та МВС.

Значно скоротиться кількість працівників правоохоронних органів — з 376 міліціонерів на 100 тис. населення до 300 поліцейських, згідно з нормами ООН. Поліцію буде демілітаризовано, тобто «оцивільнено»: у погонах залишиться лише частина поліцейських, ті, хто виконує практичну роботу з протидії злочинності.

Оцінити доцільність саме такого вигляду оновленого МВС пересічному громадянину поки що важко, доведеться повірити на слово експертам-правозахисникам, які розробляли «Стратегію розвитку органів внутрішніх справ України» (так була названа концепція реформи), — представникам Харківської правозахисної групи і Центра досліджень правоохоронної діяльності. Проект було розроблено в рамках роботи Експертної ради при МВС.

Робота над концепцією тривала п'ять місяців, проте один із її авторів, доктор юридичних наук Олег Мартиненко, директор Центру досліджень правоохоронної діяльності, каже, що насправді ідея реформи МВС визрівала давно і стала результатом багаторічного досвіду спілкування правозахисників з міліцейською системою, яка взагалі не мала жодних уявлень про права людини.

За словами О. Мартиненка, в основу реформування правоохоронної системи було покладено загальноприйняті в європейській практиці принципи: верховенство права, деполітизацію, демілітаризацію, децентралізацію, підзвітність і прозорість в роботі; тісну співпрацю з населенням; професійну підготовку персоналу; оптимізацію структури МВС.

«У 2010 році мені казали, що таких понять як демілітаризація та деполітизація в міліції не існує. Мовляв, це неможливо і цього ніколи не буде в України. Сьогодні ж ми бачимо реальні зрушення, реальну готовність керівництва МВС до кардинальних змін. Воно поділяє запропоновані нами принципи реформування, — констатує О. Мартиненко. — Ми представили своє бачення реформи. Це був перший крок. Тепер важливо, щоб експерти з боку МВС і з боку громадянського суспільства знайшли спільну мову. Як тільки ми відчуємо, що прагнемо до одного й того самого, одразу ж перейдемо до другої стадії роботи. Почнемо розробку «дорожньої карти» і технічних процесів, підготуємо відповідні законопроекти і фінансові розрахунки усіх процесів реформування. Таким чином закріпимо цю концепцію конкретними речами».

Експерти приділили чимало уваги й громадському контролю за роботою органів МВС. Представники місцевого населення матимуть змогу відвідувати райвідділи з метою перевірки стану справ у райвідділі. А людина, що подала скаргу на дії поліцейського, зможе брати участь у внутрішньому розслідуванні.

Запроваджуватиметься електронний документообіг, а документи, що не містять службової таємниці, буде оприлюднено для загалу через інтернет-ресурси. Усі ці заходи сприятимуть прозорій підзвітності поліції громадянському суспільству, що суттєво зменшить корупційну складову, а вкупі з різними новими запобіжниками забезпечуватимуть захист громадян від міліцейського свавілля.

Сьогодні зарплатня міліціонера — 1800 грн. На ці жалюгідні гроші він має якось жити й утримувати сім'ю? Тобто держава сама провокує співробітника міліції до нетрудового заробітку, а потім ми бідкаємося, що не можемо нічого зробити з корупцією в правоохоронній системі. Стратегія передбачає, що поліцейський отримуватиме щонайменше 5 мінімальних заробітних плат на місяць. На сьогодні це 6090 грн. Повторюю, щонайменше. Оплата праці буде двоступеневою: за посаду і вислугу. Проте не буде жодних премій. Зараз преміальні виплати становлять до 40% заробітної платні співробітника і залежать від того, в яких стосунках він перебуває з начальством. Керівник же завжди знайде можливість когось пригнітити, а когось заохотити, що дає широку можливість для корупційних діянь.

Будь-яка теорія вимагає практичного підтвердження, без проведення експерименту неможливо напевне сказати, спрацює вона чи ні. А без цього позитивного підтвердження запровадити реформу було б ризиковано. От і реформатори отримали майданчик для експерименту: по-новому буде працювати УМВС у Львівській області. Чому саме у Львівській? Там і сама міліція, і громадянське суспільство виявилися найбільш готовими до радикальних змін і погодилися на таку пропозицію. Якщо досвід буде вдалим, його закріплять на законодавчому рівні та розповсюдять по інших областях.

Для початку в області проведуть аудит наявної матеріально-технічної бази, щоб дізнатися, чого саме не вистачає правоохоронцям для належного виконання їхніх функцій. Для міліціонерів (чи вже поліцейських) проведуть навчання. Буде проведено роботу і з громадою області: насамперед роздадуть людям опитувальні листи, щоб за допомогою анкетування зрозуміти, яких саме змін у роботі правоохоронних органів прагне суспільство.

Звідки візьмуться гроші на таку масштабну перебудову? Тігран Авакян, заступник міністра МВС з питань євроінтеграції, стверджує, що якісь фінанси з бюджету на цю справу обов'язково виділять. І вже щось виділяють. Фінансування окремих потреб МВС, зокрема оплати праці, буде здійснюватися й за рахунок заощадження коштів: 20% особового складу буде звільнено, від частини наявних приміщень, які треба обслуговувати, також відмовляться. А ще буде скорочено кількість вищих навчальних закладів, де готують працівників внутрішніх справ. Адже випускників таких вишів щороку набагато більше, ніж вакансій в органах МВС. Отримавши дипломи, люди йдуть працювати в приватний сектор. Держава не може собі дозволити таку розкіш, як надвиробництво фахівців.

Тігран Авакян каже, що реформа МВС в Україні схожа на ту реформу, яка проходила в Польщі. А там вона здійснювалася 20 років й досі триває.

Ми ж прагнемо змін, хоч і не миттєвих, але значно швидших. «Ми не можемо чекати 20 років. У нас немає часу. Сьогоднішня нереформована міліція — це загроза для майбутнього країни. Саме протиправні дії міліції викликали дві революції: у 2004 році, коли міліція спалювала вкрадені виборчі бюлетені, і в 2014 році, коли вона застосувала надмірне і жахливе насилля до людей, які вийшли висловити свою громадянську позицію. Більше такого бути не повинно», — каже співавтор Стратегії Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. Він стверджує, що перших результатів реформи варто очікувати вже 2018 року. Але якісь позитивні зрушення будуть помітні вже наступного року.

 

З оцінкою пропонованої реформи експертами ми познайомимо читачів найближчим часом.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter