Відповідальність судді: порушення і покарання. Частина 2

Звернімося до статистики, оприлюдненої «Вісником Вищої ради юстиції». Наприклад, за три роки, з 2010-го по 2012-й включно, Вища рада юстиції внесла подання про звільнення 63 суддів з посад за порушення присяги, що становить майже 38% від загальної кількості суддів (167 осіб), подання про звільнення яких вносилися ВРЮ починаючи з 1998 року.

13 подань було зроблено президентові України, 50 подань до Верховної Ради. У цьому ганебному списку лідирували судді з Дніпропетровщини (7 осіб), Київщини (6 осіб) та безпосередньо зі столиці (5 осіб). Майже усі (60 суддів) — з судів першої інстанції, лише двоє з апеляційних судів та один — з Верховного суду України. Найбільше подань — 53 було на суддів загальних судів.

Тринадцятьом суддям закидали сприяння рейдерським захопленням підприємств (незаконний розгляд суддями корпоративних спорів, блокування та втручання у внутрішню організаційну та господарську діяльність підприємств, незаконне забезпечення позовів тощо); одинадцятьом — тяганину при розгляді справ, грубе порушення трудової дисципліни. Дев'ятеро суддів втручалися у діяльність та компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування. Ще дев'ятеро припускалися грубих порушень вимог кримінально-процесуального законодавства.

Восьмеро суддів сприяли незаконному захопленню власності. Четверо незаконно забезпечили позови, не пов’язані з рейдерством, троє — легалізовували незаконні правочини, переважно пов'язані з продажем землі сільгосппризначення всупереч мораторію. Двоє суддів не виконали свої обов’язки щодо здійснення правосуддя (люди ігнорували свою роботу), один суддя порушив правила виключної підсудності та підвідомчості розгляду справ.

У цьому переліку порушень присяги суддею фігурують як такі, що відгонять криміналом, так і такі, що тягнуть за собою лише дисциплінарну відповідальність. Чому ж одразу подання на звільнення? Олександр Гончаренко, керівник служби голови Вищої ради юстиції, пояснив, що здебільшого один і той самий суддя водночас і сприяє рейдерству, і порушує правила підсудності, і втручається у діяльність державних органів влади тощо. При цьому саме сукупність правопорушень іноді стає підставою для внесення подання про звільнення такого судді з посади за порушення присяги.

У справах із рейдерськими захопленнями через судові рішення фігурують такі підприємства як ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта» ТОВ «Мінералінвест», ТОВ «Плато-Девелопмент», ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ВАТ «Дніпропетровський ремонтний завод електротранспорту», ВАТ «Квазар».

Досить показовими є порушення суддівської присяги при розгляді кримінальних справ. Свого часу чималого розголосу набуло жорстоке вбивство, скоєне у м. Красний Луч Луганської області. Капітан міліції Денис Давидов під впливом алкоголю та наркотиків по-звірячому жорстоко вбив свою молоду дружину Юлію (до речі, теж працівника міліції, експерта-криміналіста), пошматував її на очах власного сина, якому тільки-но виповнився рік. Потім відмився від крові, підхопив дитину і сів з нею у машину — тікати. Дорогою висадив маля з машини на узбіччя. Колеги знайшли живодера у Єнакієвому, його було притягнуто до кримінальної відповідальності.

Проте вельми «гуманні» судді з Ровеньківського міськсуду Луганської області засудили нелюда до одного року і трьох місяців позбавлення волі, і то лише за залишення дитини у небезпеці. Щодо вбивства, то у його діях не знайшли складу злочину, мотивуючи це так: він діяв у стані афекту. Колишній міліціонер не розкаявся ні після скоєння злочину, ні під час досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи. Стан патологічного афекту, на який у виправдувальному вироку посилалися судді, не був підтверджений ні матеріалами кримінальної справи, ні характером вчинення злочину. Враховуючи, що підсудний вже відсидів строк, до якого його було засуджено, у СІЗО, суд першої інстанції його відпустив. Апеляційна інстанція, куди звернулися батьки жертви, винесла вирок — довічне позбавлення волі. 25 вересня 2012 року ВРЮ ухвалила рішення про внесення подання щодо звільнення трьох суддів Ровеньківського міського суду Луганської області з посад за порушення присяги за їхнє безпідставне і незаконне рішення.

16 жовтня 2012 року ВРЮ ухвалила рішення про внесення подання про звільнення двох суддів Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з посад за порушення присяги за те, що вони безпідставно та незаконно фактично звільнили від кримінальної відповідальності депутата Софіївської райради Дніпропетровської області Олександра Тарана, який через сварку біля водойми розстріляв 25-річного односельця Олександра Югая на подвір’ї його будинку на очах у сім'ї — дружини та малолітньої дитини. Вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області Тарана було засуджено до 14 років позбавлення волі за навмисне вбивство із хуліганських мотивів.

Проте апеляційним судом Дніпропетровської області справу було повернуто на новий розгляд. 21 березня 2012 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області підсудного було засуджено за вбивство з перевищенням меж необхідної оборони та застосовано звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном два роки. Кваліфікацію суддями діяння підсудного як перевищення меж необхідної оборони не було підтверджено ні матеріалами кримінальної справи, ні характером вчинення злочину. До речі, третя суддя з колегії, що розглядала справу, не була згодна з вироком і написала окрему думку.

3 липня 2012 року вказаний вирок Довгинцівського районного суду в частині кваліфікації злочину та призначення покарання було скасовано апеляційним судом Дніпропетровської області, та призначено покарання Тарану у виді 14 років позбавлення волі.

На цьому у справі депутата-вбивці Тарана можна було б поставити крапку, але відносно недавно, у липні 2014 року, стало відомо, що він вже місяців зо два перебуває на волі. Його звільнили таємно і раптово. Міністр юстиції Павло Петренко, коментуючи цю подію на своїй сторінці у Facebook, сказав наступне: «Знайшли ще одного «партизана», який був звільнений з в'язниці за тією ж схемою, що і сумнозвісний Лозинський, — Олександра Тарана. Він був засуджений до 14 років позбавлення волі за вбивство людини і повинен був відбувати покарання до 2024 року. Але його відпустили в кінці травня, через чотири роки після засудження, оскільки так звана «незалежна медкомісія» вирішила, що за станом здоров'я Олександр Таран нібито не може перебувати у в'язниці».

Міністр зазначив, що при звільнені злочинця були задіяні ті самі прокурор та суддя, що й при звільненні Лозинського. За словами Петренка, він вже подав до ГПУ та ВРЮ відповідні подання для притягнення судді та прокурора до відповідальності. Ну що ж, чекатимемо на рішення ВРЮ...

Водночас, пам'ятаючи про права самих суддів, про необхідність захистити їх від безпідставних звинувачень, законодавець визначив у Законі України «Про Вищу раду юстиції»: «Суддя, справа якого розглядається, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя, справа якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку». Лише повторне нез'явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Більш розлого про права судді при розгляді подання на нього написано у ст. 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Повторюючи норму про обов'язковість присутності самого судді, законодавець додає: «... Розгляд дисциплінарної справи стосовно судді відбувається на засадах змагальності. На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заслуховуються повідомлення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який здійснював перевірку, про результати перевірки, пояснення судді, стосовно якого розглядається справа, та/або його представника, а також інших заінтересованих осіб... Перебіг розгляду дисциплінарної справи стосовно судді та оголошення результатів її розгляду фіксуються технічними засобами».

Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді за вказані вище порушення приймаються більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

У процесі розгляду питання про звільнення судді за особливих обставин Вища рада юстиції може дійти висновку про відсутність підстав для звільнення судді, проте вчинені суддею дії можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність.

Вища рада юстиції ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного суду України та вищих спеціалізованих судів, матеріали щодо інших суддів направляються нею до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, згідно ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції».

Зауваження і пропозиції

До речі, Венеційська комісія (Європейська комісія «За демократію через право»), розглянувши Закон «Про судоустрій та статус суддів» та інші законодавчі акти України, що мають відношення до судової реформи, зробила чимало зауважень. Значна кількість цих зауважень стосувалося підстав звільнення судді з посади. На думку експертів Венеційської комісії, ці підстави мають бути викладені більш чітко та зрозуміло. Також більш чітко мають бути виражені права судді на захист у дисциплінарному проваджені.

Рекомендується чіткіше визначити виняткові випадки звільнення суддів від відповідальності за завдану шкоду.

Члена кваліфікаційної комісії, який готує звіт і чиї функції подібні до прокурорських, має бути виключено із процесу обговорення та голосування.

Рекомендується здійснити переоцінку доцільності присутності у Вищій кваліфікаційній комісії представника Мін'юсту, особливо при розгляді дисциплінарних проваджень, бо це ставить під сумнів незалежність ВККС та суперечить принципу розподілу влади.

Варто чіткіше розрізнити випадки звільнення судді з посади внаслідок його неналежної поведінки та інші випадки звільнення, коли за суддею немає ніякої провини. Звільнення з різних підстав має передбачати різні процедури.

На практиці рішення Вищої ради юстиції щодо звільнення з посади суддів негайно передається до Верховної Ради, і тільки після прийняття рішення парламентом такі рішення (і ВРЮ, і Верховної Ради) можуть бути оскаржені у Вищому адміністративному суді. Це видається дивним, оскільки оскарження у Вищому адміністративному суді повинно відбуватися до початку процедури розгляду у Верховній Раді.

Рішення про звільнення з посади судді ухвалюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. У разі неодержання визначеної кількості голосів проводиться повторне голосування. Це положення, на думку членів Венеційської комісії, потребує змін: якщо виявиться, що кваліфікованої більшості голосів за звільнення судді немає, процедура звільнення має на цьому завершитись.

Не залишено поза увагою і Основний Закон. «Відповідно до ч. 5 ст. 126 Конституції, суддя звільняється з посади органом, який його обрав або призначив. Оскільки ч. 1 ст. 128 Конституції передбачає, що призначення на посаду судді вперше здійснюється президентом, а обрання на посаду судді безстроково — Верховною Радою, неможливо позбавити Верховну Раду права звільняти суддів без зміни Конституції. Тим не менш, надання такого повноваження Верховній Раді, враховуючи неспроможність дотримання процесуальних гарантій, породжує ризик політизації способу звільнення суддів (такий самий ризик існує і при обранні суддів). Отже, ст. 126 Конституції повинна бути змінена з метою виключення можливості звільнення суддів Верховною Радою», — йдеться у висновку Венеційської комісії.

Ця публікація була здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)в рамках Проекту «Справедливе правосуддя». Погляди авторів та окремі думки, висловлені в матеріалі, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.