Верховний суд: Ухвалення рішення у кримінальній справі Великою палатою може поставити під сумнів компетентність суду

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного суду Ірина Григор'єва назвала проблеми в роботі суду, які потребують удосконалення, і протиріччя, з якими вже довелося зіткнутися новому вищому судовому органу української системи судочинства, пише «Судово-юридична газета».

За її словами, навантаження на всіх суддів нового Верховного суду не є рівномірним.

«Навантаження на суддів Касаційного кримінального суду, обраних до Великої палати, в порівнянні з іншими суддями, є значно меншим за кількістю безпосередньо розглянутих ними справ і матеріалів у сфері кримінального судочинства», — зазначила Григор'єва.

Суддя вважає, що така ситуація — проблема законодавчого характеру, оскільки принцип формування Верховного суду (спеціалізація) не узгоджується з принципом діяльності Великої палати.

«Ухвалення рішення Великою палатою у кримінальній справі більшістю суддів, які не є фахівцями в галузі кримінального права і процесу, може поставити під сумнів компетентність нового Верховного суду», — додала Григор'єва.

Нагадаємо, що Велика палата ухвалює постанови більшістю голосів незалежно від юрисдикції, до якої відноситься справа.

Представник ВС також вважає, що зараз судді багато часу витрачають на загальні обговорення.

«Якщо нарада триває понад півгодини, можна втратити суть питання. Сьогодні спірні питання виникають і в нарадчій кімнаті, що впливає на тривалість перебування в ній, час і строки розгляду справ», — наголосила Григор'єва.

Вона вважає, що заздалегідь підготовлена доповідь з аналізом доказів скарги може сприяти ефективності здійснення правосуддя.

«Сподіваюся, що надалі тривалість нарад і спірних питань буде меншою, в основному вони вирішуватимуться в рамках колегій», — каже суддя Касаційного кримінального суду.

Окрім цього, у нового Верховного суду з’явилася також і оновлена форма написання рішень. За словами Григор'євої, ця форма за своєю структурою не в повній мірі узгоджується з положеннями ст. 370 (питання, які вирішуються судом при прийнятті рішення у кримінальній справі) і ст. 442 (законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення) КПК.

«Головне — не форма рішення, а його зміст, воно повинно відповідати положенням ст. 370, 442 КПК. Так, наприклад, ця форма чітко не передбачає розділу, в якому відображається весь рух справи, вказуються лише оскаржувані рішення», — зазначила служитель Феміди.

У свою чергу, у кримінальних справах, за якими раніше прийняті вироки неодноразово скасовувалися, значну роль відіграють правові підстави скасування, адже саме вони можуть вплинути на остаточне рішення. Григор'єва уточнює, що раніше такі дані не тільки враховувалися, але й наводилися у тексті визначення касаційного суду, що дозволяло бачити і зрозуміти логіку остаточної постанови суду. Таким чином знижувався ризик можливої помилки.

Нагадаємо, з 15 грудня 2017 року в Україні почав діяти новий Верховний суд. У цей день припинили функціонувати старий Верховний суд України, Вищий адміністративний суд, Вищий господарський суд і Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ.