Медіація і досудове врегулювання спорів: значення, відмінність і чим корисні для українців

Заступник голови Одеського окружного адміністративного суду Елла Катаєва пояснила, чим «медіація» відрізняється від «досудового врегулювання спорів», що ці поняття означають і чим корисні для обох сторін судового процесу, передає odessamedia.net.

Меадіція і досудове врегулювання спорів є процедурами, які дозволяють альтернативно врегулювати спір між конфліктуючими сторонами без безпосередньої участі суду. У разі використання медіації сторони звертаються до третьої нейтральної особи, тобто людини, яка не має відношення до судової системи або юридичної спільноти. Наприклад, у Німеччині найуспішніші медіатори — це архітектори.

Третя особа в суперечці може навіть не мати вищої освіти. Головне, щоб ця людина вміла спілкуватися зі сторонами за допомогою відповідних технік і навичок, піднімати на поверхню глибинні конфлікти, а також сприяти пошуку вирішення конфлікту.

А ось досудове врегулювання спорів може проводити тільки суддя. Він повинен рухатися в правовому полі та йти за процедурою, яка прописана у кодексі. Втім, основною його метою залишається вирішення спору між сторонами.

Як зазначається, багато адвокатів не підтримують дані процедури, оскільки втрачають через це гроші. Однак ті адвокати, які добре вивчили ці інструменти, розуміють їхні переваги. По-перше, вони набувають нові навички, вчаться швидко встановлювати, у чому криється проблема. Наприклад, при розлученні люди використовують дитину, як інструмент зведення рахунків і образ між собою. Адвокати вчаться виявляти це і знаходити способи помирити батьків.

По-друге, адвокат набуває імідж фахівця, який не програв жодної справи, а це корисно для кар'єри. Також зростає його авторитет у суддівському співтоваристві. І нарешті, люди не пишуть скарги на адвокатів, оскільки не залишається неприємного осаду в разі програшу.

Нагадаємо, у минулому році Верховна Рада ухвалила законопроект про судову реформу в Україні. У нормативному акті викладено в новій редакції кодекси, закони і доповнені акти відповідними заключними та перехідними положеннями.