Вибух «Молота» Пашинського: що сталося цього разу? (ФОТО, ВІДЕО)

Що сталося?

Зранку 25 вересня співкоординаторка «Медійної ініціативи за права людини» Ольга Решетилова у Facebook повідомила, що у Збройних силах стався черговий трагічний інцидент із мінометом «Молот», внаслідок чого поранення дістали троє військових. Згодом волонтер Олена Шевцова на своїй сторінці у Facebook написала, що життя солдатам вдалося зберегти завдяки дотриманню правил техніки безпеки, бойовому досвіду і професійній роботі військового складу.

За її словами, з «Молота» стріляли з укріпленого бліндажа за допомогою шнурка (нагадаємо, за подібною схемою виконувалися і перші випробування міномета, після яких військові розкритикували українську розробку).

Цього разу лише за кілька годин з’явилося офіційне підтвердження від представників Операції об'єднаних сил, а згодом і Міноборони. Спочатку спікер прес-центру штабу ООС Олексій Тригуб повідомив, що інцидент з «Молотом» стався на території однієї із військових частин на Донбасі. Тоді й виявилося, що подія мала місце ще 23 вересня. Стан постраждалих бійців задовільний, вони перебувають у госпіталі, їхньому життю нічого не загрожує.

Міноборони назвало ймовірну причину

Міністерство оборони у вівторок уточнило кількість поранених внаслідок вибуху міномету: постраждали двоє військовослужбовців однієї з бригад зі складу мінометного розрахунку, розташованого в районі проведення ООС. В Міноборони стверджують, що бійці дістали легкі дотичні поранення, а сам інцидент стався 23 вересня під час виконання бойового завдання щодо ведення вогню у відповідь.

«У каналі ствола міномету М120−15 „Молот“ розірвалася міна. За цим фактом внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження за ст. 414 ч. 2 ККУ (порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення)», — йдеться у повідомленні.

За попередніми висновками первинної перевірки та під час опитування поранених військовослужбовців з’ясувалося, що ймовірною причиною розриву міни є невірна підготовка боєприпасу до стрільби, зокрема недотримання правил його зберігання.

Реакція Військової прокуратури

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за процесуального керівництва військової прокуратури Донецького гарнізону за участі слідчо-оперативної групи Бахмуцького відділу поліції регіону.

«23 вересня близько 21.00 на позиціях однієї з військових частин на території Донецької області стався вибух міни у каналі ствола міномету. Унаслідок цього двоє військовослужбовців дістали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості», — зазначили у прокуратурі.

Також повідомляється, що на місці події було вилучено необхідні речі, предмети та документи, проводиться комплекс інших слідчих дій. Не виключено, що низку експертиз (трасологічну, хімічну, балістичну та вибухотехнічну) у цій справі виконуватиме Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Скільки офіційно зареєстровано інцидентів з «Молотом»?

У липні комітет Ради з питань національної безпеки та оборони оприлюднив інформацію щодо інцидентів під час експлуатації 120-мм мінометів у Збройних силах України, які траплялися впродовж 2016−2018 років.

Згідно з документом, під час експлуатації мінометів М120−15 «Молот» та мінометів радянського виробництва 2Б11 було офіційно зафіксовано 12 випадків катастроф. Сьогодні додалася ще одна.

Перший інцидент стався у липні 2016 року на полігоні «Широкий лан», що у Миколаївській області. Тоді внаслідок вибуху міномета загинуло двоє, десятеро військових було поранено. Згідно з висновками Військової прокуратури, під час навчань використовувалися боєприпаси 1975 та 1960 року випуску.

Згодом армійцям передали ще 200 нових мінометів «Молот». Після цього сталося кілька нових випадків вибухів мінометів «Молот» зі смертельними і травматичними наслідками: зокрема двоє бійців загинули у донецькій Новомихайлівці, троє - у березні 2017 року в Авдіївці Донецької області.

Цьогоріч у липні під час навчань з бойовою стрільбою на Рівненському полігоні загинуло троє бійців, ще дев’ятеро були поранені.

Причинами цих трагічних випадків під час експлуатації мінометів у комітеті називають подвійне заряджання, бойове пошкодження міномету, нештатне спрацювання підривника міни та розрив її у каналі ствола.

Разом з тим 25 вересня у Військовій прокуратурі нагадали, що у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз на завершальному етапі знаходиться експертиза за фактом вибуху міномету на Рівненщині. Тобто остаточна причина трагедії ще не відома.

Експертизи «проблемного» міномета

«Укроборонпром» представив модернізований київським заводом-виробником «Маяк» 120-мм міномет «Молот» у серпні 2016 року. ЗМІ повідомляли, що вартість міномету складала 483 тис. грн. Зауважимо, що у цей час головою наглядової ради «Укроборонпрому» був нардеп Сергій Пашинський, який зараз очолює вищезгаданий парламентський комітет з питань нацбезпеки і оборони. Сам депутат неодноразово називав інформацію про низьку якість «Молотів» «єрессю та брехнею». Водночас інцидент, що трапився з військовими 23 вересня, Пашинський ще не прокоментував.

Відомо, що міномет М120−15 у 2015 році пройшов визначальні відомчі випробування та наказом Генерального штабу ЗСУ від 17 листопада 2015 року був допущений до експлуатації в армії. Згодом, у 2016 році, мінометники 72-ї окремої механізованої бригади провели у зоні АТО випробування розробленого в Україні міномета. Ось що вони тоді писали:

Після слідчого експерименту, який проводився на Рівненському полігоні у справі про розрив міномета, у Міноборони не виключили, що всьому виною подвійне заряджання міномета. Коментуючи інформацію щодо липневої трагедії генеральний прокурор Юрій Луценко зазначив, що слідчі замовили комплексні експертизи та пообіцяв оприлюднити висновки фахівців. Тоді генпрокурор назвав три версії трагедії: порушення правил поводження зі зброєю (подвійне заряджання); неякісні боєприпаси та незадовільний технічний стан виробу (порушення під час проектування чи недотримання технологічних вимог при виробництві міномету).

У свою чергу, 19 вересня Пашинський заявив, що результати експертизи «Молотів» засекречені на вимогу Військової прокуратури. Нардеп стверджував, що відомство Анатолія Матіоса відмовляється оприлюднити результати експериментів. Однак головний військовий прокурор оприлюднив відповідь Пашинському щодо втручання у розслідування.

Тимчасова заборона Порошенка

Після інциденту з «Молотом» на Рівненщині президент Петро Порошенко тимчасово заборонив Збройним силам України використовувати цю модель мінометів. 6 липня глава держави доручив міністру оборони Степану Полтораку та головнокомандувачу ЗСУ Віктору Муженку не застосовувати міномети, внаслідок вибуху яких у Рівненській області загинули військовослужбовці. Тоді повідомлялося, що заборона на використання мінометів діятиме до завершення розслідування. Водночас не зрозуміло, чому «проблемні» міномети М120−15 й надалі використовують у ЗСУ, зважаючи на заборону Порошенка й інформацію Військової прокуратури про те, що судова експертиза у цій справі ще триває.