Як запобігти розвиненню посттравматичних розладів у військових — Матіос

Однією з основних проблем при проведенні заходів з психологічної реабілітації учасників АТО (як діючих військовослужбовців, так і звільнених у запас) є категоричне невизнання ними факту необхідності проходження такої реабілітації, що обумовлено небажанням будь-яким чином пов’язувати себе з особами, які мають психологічні (психічні) розлади. Через це особи, які потребують психологічної реабілітації, самостійно до районних органів соціального захисту населення та командування військових частин або медиків чи офіцерів-психологів не звертаються. Про це в ході VIII Львівських психіатричних зустрічей заявив головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.

Іншою причиною такої поведінки, за його словами, є те, що у запропонованих реабілітаційних заходах військовослужбовці можуть взяти участь лише за рахунок своєї щорічної відпустки.

«З метою встановлення осіб, які отримали психологічні травми під час АТО, надання їм своєчасної допомоги і недопущення розвинення посттравматичних, психічних розладів необхідно закріпити на законодавчому рівні обов’язковість проходження психологічного аналізу всіма учасниками АТО», — вважає військовий прокурор.

Він також наголошує, що у нас відсутнє системне навчання командного складу. Військові психологи більше займаються особовим складом і не вчать командирів, як впоратися з наслідками бойового стресу, як поліпшити власний психологічний стан. Командир, який має почуття провини і сорому, має свої особистісні проблеми, перекладає їх на своїх підлеглих і тим самим посилює їхній стрес.

Анатолій Матіос вважає за необхідне ввести обов’язковий превентивний огляд контрактників та мобілізованих за участю психолога перед підписанням контракту та мобілізацією. «В українській армії у всіх військових частинах відсутні психологи, які можуть вчасно розпізнати осіб з передхворобливими розладами. Сучасний командир української армії не отримав від держави жодних достатніх інструментів для розпізнавання зниження концентрації або інших проявів ПТСР», — каже він.

За інформацією Матіоса, Головна військова прокуратура у 2018 році вивчала стан забезпечення психологічної реабілітації учасників операції об'єднаних сил та виявила, що така реабілітація практично не здійснювалась. Попри законодавчо визначену обов’язковість проходження учасниками АТО психологічної реабілітації, у 2017 році рівень їх забезпечення такою послугою становив лише 0,1%. Вказане призвело до зменшення обсягів бюджетних призначень на цьому напрямі з 49,9 млн грн до 21,9 млн грн (або на 56,1%).

Державним бюджетом на 2018 рік на заходи з психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції та забезпечення постраждалих санаторно-курортним лікуванням передбачено 109 млн грн (на послуги з психологічної реабілітації — 21,9 млн грн).