Лише третина найдовших річок світу залишається вільною від дамб — учені

Трохи більше однієї третини (37%) з 246-ти найдовших річок у світі залишаються вільними від дамб та водосховищ.

Такі результати дослідження стану 12 млн км річок у всьому світі, здійсненого групою дослідників з Університету Макгілла, Світового фонду дикої природи (WWF) та інших установ, повідомляє видання EurekaAlert.

Дослідники встановили, що з 91-ї річки, довжиною понад 1 тис. км, що впадає в океан, лише 21-а досі зберігає прямий зв’язок від джерела до моря. «Вільними» здебільшого залишаються річки, розташовані у віддалених районах Арктики, басейну Амазонки і басейну Конго.

Річки світу утворюють складну мережу з життєво важливими зв’язками з землею, підземними водами і атмосферою, — зазначає провідний автор дослідження Гюнтер Гріль. — Вільно протікаючі річки важливі як для людей, так і для навколишнього середовища. Однак економічний розвиток у всьому світі робить їх все більш рідкісними.

Дамби та водосховища є основними причинами втрат зв’язку в річках. За оцінками дослідження, у всьому світі існує близько 60 тис. великих гребель, а ще планується чи будується понад 3,7 тис.

Річки є джерелом життєдіяльності нашої планети, — наголошує дослідник прісноводних ресурсів Мішель Тіме. — Вони надають різноманітні переваги, які часто недооцінюються.

Здорові річки підтримують прісноводні рибні запаси, які забезпечують продовольчу безпеку для сотень мільйонів людей, доставляють осад, що зберігає дельти над рівнем моря, пом’якшують вплив екстремальних повеней і посух, запобігають втраті інфраструктури та полів від ерозії та підтримують багате біорізноманіття. Порушення зв’язаності річок часто зменшує або навіть повністю усуває ці критично важливі екосистемні послуги.

Захист решти «вільних» річок є також важливим для збереження біорізноманіття у системах прісноводних вод, наголошують учені. Недавній аналіз 16 тис. 704 популяцій диких тварин свідчить про те, що популяції прісноводних видів зазнали найбільш вираженого зниження серед усіх хребетних за останні півстоліття, зменшившись в середньому на 83% з 1970 року.

Дослідження також зазначає, що зміна клімату буде ще більше загрожувати здоров’ю річок у всьому світі. Зростаючі температури вже впливають на структуру течії, якість води та біорізноманіття. Водночас відбувається перехід країн світу до низьковуглецевої економіки, прискорюється планування та розвиток гідроенергетики, що значно підвищує актуальність необхідності розробки енергетичних систем, які мінімізуватимуть загальний екологічний та соціальний вплив.

Нагадаємо, торік вчені заявляли, що Дніпро перебуває на межі екологічної катастрофи.