13 січня святкують Старий Новий рік — історія та традиції свята

13 січня в Україні святкують Старий Новий рік. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії). Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні свята та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.

В низці західних регіонів України, зокрема, в Галичині Щедрим називають вечір 5 січня (18 січня) напередодні Водохреща (в решті України цей вечір знано як Голодна кутя).

Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю — щедру. На відміну від багатої, її можна заправляти скоромниною. Як і на багатий вечір, кутю також ставлять на покуті. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.

Стравам приділяється дуже важлива роль: вважається, що чим більше розмаїття на столі в цей день, тим щедрішим буде наступний рік. Страви мають бути дуже ситні, але, наприклад, готувати рибу — погана прикмета, адже з дому може «уплити» щастя. А от страви зі свинини готуються обов’язково, оскільки саме ця тварина символізує достаток в домі. Традиційно зі свинини готують холодець, кров’янку, ковбаси, верещаку, сало, фарширують цілою.

Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.

На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.

За давнім звичаєм перебрані, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити «Діда», або «Дідуха», — снопи, соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.

А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

У цей день відбулося:

• 1610 — Галілео Галілей відкрив четвертий супутник Юпітера, який згодом отримав назву Каллісто. Третій за величиною супутник у Сонячній системі, розміром приблизно з Меркурій;
• 1854 — Фаас Ентоні з Філадельфії запатентував новий музичний інструмент — акордеон;
• 1928 — у трьох будинках в містечку Шенектейді (штат Нью-Йорк) компанії RCA і General Electric встановили перші експериментальні телевізори для демонстрації можливостей прийому телесигналу в домашніх умовах;
• 1936 — польський суд засудив до страти Степана Бандеру, Миколу Лебедя, Ярослава Карпинця (замінено на довічне ув’язнення);
• 1957 — компанія Wham-O почала випуск фризбі;
• 1989 — у всій Великій Британії комп’ютери були вперше паралізовані вірусом «Friday the 13th» котрий періодично активізується в дні, коли 13 число припадає на п’ятницю;
• 1991 — у Литві відбулись криваві сутички між підрозділами радянської армії і місцевим населенням, спровоковані Кремлем, що намагався запобігти виходу республіки з СРСР. Штурмом взятий телецентр. У Литві цей день відзначається як день оборони свободи;
• 1999 — 36-річний Майкл Джордан офіційно оголосив, що залишає команду «Чикаго Булз» і припиняє професійну кар'єру баскетболіста;
• 2000 — про свою відставку з поста глави компанії «Microsoft» заявив її співзасновник і багаторічний керівник Білл Ґейтс;
• 2015 — Теракт під Волновахою в ході російської збройної агресії проти України.

У цей день народилися:

• 1749 — Фрідріх Мюллер, німецький поет і живописець;
• 1827 — Микола Бекетов, український фізико-хімік, професор кафедри хімії Харківського університету (1855−1887), започаткував харківську фізико-хімічну школу. Батько українського архітектора Олексія Бекетова. Брат ботаніка Андрія Бекетова;
• 1859 — Костіс Паламас, новогрецький поет, белетрист і критик. Засновник Нової Афінської школи;
• 1864 — Він Вільгельм, австрійський фізик, лавреат Нобелівської премії за дослідження явищ випромінювання і поглинання абсолютно чорним тілом (закони Віна);
• 1877 — Левко Мацієвич, український інженер-конструктор, винахідник, політичний діяч; перший український авіатор;
• 1877 — Софі Такер, американська співачка, актриса, комедіантка і радіоведуча українського походження;
• 1893 — Павло Гарячий, український військовий діяч, сотник Армії УНР;
• 1894 — Євген Онацький, провідний діяч ОУН, громадський діяч, журналіст і науковець;
• 1904 — Натан Мільштейн, український і американський скрипаль-віртуоз єврейського походження;
• 1924 — Ролан Петі, французький танцівник і хореограф;
• 1977 — Орландо Блум, англійський кіноактор («Володар перснів», «Пірати Карибського моря», «Царство небесне», «Троя».).