3 березня святкують Всесвітній день дикої природи

3 березня святкують Всесвітній день дикої природи. Це свято було прийняте у 2013 році Генеральною Асамблеєю ООН. Саме ця дата пов’язана з подією 1973 року, коли у Вашингтоні була підписана одна з найбільших угод з охорони дикої природи — Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).

Відзначають цю дату з метою привернути увагу суспільства до цінності та різноманіття дикої природи, нагадати про необхідність посилити боротьбу зі злочинами проти неї, а особливо з браконьєрством.

До Конвенції долучилось майже 180 держав, в тому числі й Україна, з 1999 року. Під міжнародною охороною на сьогодні знаходиться близько 5 тис. 600 видів тварин і понад 30 тисяч видів рослин. Об'єктами регулювання конвенції є не тільки живі тварини та рослини, а також загиблі і їх частини.

У цей день відбулося:

• 1669 — гетьман Дем’ян Многогрішний уклав угоду з московськими послами (Глухівські статті), яка обмежувала козацьку автономію та не дозволяла Україні самостійної зовнішньої політики;
• 1802 — у Відні опубліковано «Місячну сонату» Бетховена;
• 1861 — російський імператор Олександр II підписав маніфест про скасування в імперії кріпацтва;
• 1866 — у Києві відкрито публічну бібліотеку (тепер — Національна парламентська бібліотека України);
• 1875 — «день народження» канадського хокею. У Монреалі відбувся перший організований хокейний матч;
• 1875 — у Парижі завершилася провалом прем'єра опери «Кармен» Жоржа Бізе;
• 1915 — у Нью-Йорку пройшла прем'єра найвидатнішого німого фільму всіх часів і народів — «Народження нації» режисера Девіда Гріффіта;
• 1917 — 3−4 березня у Києві організована Українська Центральна Рада (УЦР);
• 1918 — згідно з Берестейським миром радянська Росія визнала незалежність України;
• 1931 — Президент США Гувер затвердив рішення Конгресу США вважати вірш «Зоряно-смугастий прапор», написаний у 1814 році Френсісом Кі під впливом подій англо-американської війни і покладений згодом на мелодію популярної англійської пісні «To Anacreon in Heaven», офіційним гімном США;
• 1945 — винищення відділом польської Армії Крайової українського мирного населення села Павлокома;
• 1952 — затверджено генеральний план забудови Черкас, розроблений Київським інститутом проектування;
• 1978 — на кладовищі у містечку Веве (Швейцарія) з могили викрадено останки американського актора Чарлі Чапліна; вони були знайдені через 11 тижнів поблизу Женевського озера;
• 1994 — Україна й США підписали договір про дружбу і співпрацю.

У цей день народилися:

• 1811 — Антін Могильницький, український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священник;
• 1831 — Джордж Мортімер Пульман, американський винахідник, конструктор спальних вагонів;
• 1845 — Кантор Георг Фердинанд, німецький математик, основоположник теорії множин, що стала наріжним каменем в математиці;
• 1847 — Александер Грем Белл, американський винахідник (телефонний апарат) шотландського походження;
• 1862 — Бекетов Олексій Миколайович, український архітектор і педагог. Син засновника фізико-хімічної науки Миколи Бекетова, зять Олексія Алчевського;
• 1888 — Наталена Королева, українська письменниця. У своїх творах опрацьовувала історичні та біблійні теми;
• 1899 — Юрій Олеша, прозаїк, драматург, поет, сатирик, кіносценарист. Одна з ключових фігур одеського літературного гуртка 1920-х;
• 1911 — Джин Гарлоу, американська кіноактриса, зірка 1930-х років, відома за прізвиськом «Платинова блондинка»;
• 1919 — Погорєлов Олексій Васильович, український математик;
• 1942 — Йон Ілієску, румунський політичний діяч, один з лідерів Грудневої революції (1989), президент Румунії (1989−96, з 2000 р.);
• 1977 — Кітінг Ронан, ірландський поп-співак, вокаліст гурту «Boyzone»;
• 1982 — Аіда Ніколайчук, українська співачка, переможець головного вокального конкурсу України «Ікс-Фактор».