16 березня святкують Всесвітній день сну та Євтропієв день

16 березня в Україні та світі відзначають Всесвітній день сну, а православні віряни святкують Євтропієв день.

Ініціатором установи Всесвітнього дня сну став Міжнародний комітет дня сну. Цей день було запроваджено у рамках проекту Всесвітньої організації охорони здоров’я з проблем сну та здоров’я.

У православній церкві 16 березня відзначається день святого Зоїла, мучеників Василіска та Євтропія. Наші предки присвячували цей день різним обрядам для підлещування Сонця-божества. І основні прикмети дня пов’язані з сонцем.

Саме 16 березня наші предки осявали хресним знаменням ворота, вхідні двері у будинку, вікна і вогнище (піч, камін) — щоб захистити усіх, хто живе у будинку, від злих сил. За старих часів говорили, що саме в Євтропієв день вибирається з барлоги ведмідь.

У цей день відбулося:

• 870 — заснування в Болгарії православної церкви;
• 1521 — під час першої навколосвітньої подорожі португальський мореплавець Фернан Магеллан досягнув берегів сучасних Філіппін; через півтора місяця він загинув у сутичці з місцевими жителями;
• 1870 — у Москві відбулася прем'єра увертюри «Ромео і Джульєтта» Петра Чайковського;
• 1880 — за підозрою в революційній агітації заарештований український поет Іван Франко;
• 1919 — більшовицькі війська штурмом беруть в Петрограді будівлю Путіловського заводу, що страйкував, заарештовано до 900 робітників;
• 1919 — у США вперше випробували бездротовий телефон для переговорів з літаком;
• 1923 — римська поліція заборонила свист та інші прояви невдоволення грою акторів у театрах;
• 1936 — з конвеєра Горьківського автомобільного заводу зійшов перший радянський автомобіль — лімузин марки «М-1»;
• 1960 — у Нью-Йорку представлений перший автомобіль на сонячних батареях;
• 1962 — СРСР запустив у космос супутник «Космос-1»;
• 1962 — Хрущов оголосив про те, що СРСР має міжконтинентальну ракету;
• 1990 — у Львові розпочала роботу перша сесія відродженого Наукового товариства імені Тараса Шевченка;
• 1994 — фігуристка Тоня Хардинг вигнана зі спорту за причетність до організації нападу на фігуристку Ненсі Керріган;
• 1998 — Ватикан вибачився перед євреями за бездіяльність католицької церкви в роки Голокосту;
• 2014 — відбувся незаконний референдум в Криму. Для остаточної реалізації плану окупації Росією Криму маріонетковою владою півострова було проведено імітацію референдуму щодо статусу автономії.

У цей день народилися:

• 1751 — Джеймс Медісон, 4-й президент США;
• 1787 — Георг Ом, німецький фізик, автор одного з основних законів електричних кіл;
• 1839 — Арман Сюллі-Прюдом, французький поет, перший Нобелівський лауреат з літератури;
• 1846 — Андріян Прахов, відомий київський археолог, історик мистецтв, художній критик, професор Київського університету, очільник розписів Володимирського собору;
• 1859 — Олександр Попов, фізик і електротехнік, один з винахідників радіо;
• 1882 — Христина Алчевська, українська письменниця, драматург, прозаїк, поетеса і педагог; дочка Олексія Кириловича і Христини Данилівни Алчевських;
• 1883 — Соня Грін, американська письменниця, видавець-аматор українського походження, дружина Говарда Лавкрафта;
• 1894 — Юрій Дараган, український поет, представник «празької школи»;
• 1906 — Франсиско Аяла, іспанський письменник, перекладач і соціолог;
• 1911 — Йозеф Менгеле, німецький лікар, який проводив досліди над в’язнями Освенцима;
• 1923 — Дмитро Маркевич, швейцарський віолончеліст, викладач і музикознавець українського походження. Праправнук українського історика Миколи Андрійовича Маркевича, молодший брат диригента Ігора Маркевича;
• 1935 — Сергій Юрський, радянський та російський актор (Остап Бендер);
• 1941 — Бернардо Бертолуччі, італійський кінорежисер, володар «Оскара» («Маленький Будда», «Останнє танго в Парижі»);
• 1944 — Микола Підгорний, український живописець.