1 квітня святкують День сміху — історія свята

День сміху (або День дурня) святкують щороку, 1 квітня, в Україні та всьому світі. Є версія, що спочатку 1 квітня святкувалося в Індії та Стародавньому Римі як день весняного рівнодення, з нагоди якого влаштовували гуляння з жартами й витівками — цим люди намагалися задобрити весняні капризи природи жартами та розіграшами.

Цей день не внесено ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається в багатьох країнах світу. В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших — Днем дурня. У цей день кожен хоче пожартувати над кимсь, тож ніхто не застрахований від розіграшів.

Перша письмова згадка про 1 квітня як День усіх дурнів знайдено в англійській літературі й датується XVII сторіччям. Щоправда, у Франції він існував із 1564 року, коли там було введено новий календар, що переніс Новий рік із 25 березня на 1 січня. У США це свято називають «святом серця, а не держави», а в німців здавна існує звичай посилати кого-небудь за тим, чого не можна принести. Цей жарт називається in den Aprill schicken — «посилати кого-небудь у квітень», а той, кого обманюють, одержав назву Aprilnarr.

У чехів і словаків теж існує вираз: Poslati koho z Aprilem. Цей же звичай відомий також у Польщі та Литві під назвою Primaprilis. Є підстави вважати, що прийшов цей звичай до Європи від римлян разом із самою назвою місяця — «апріль», і що він був частиною якогось таємничого язичницького звичаю під час святкування.

До України це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Також саме в цей день прокидався злий біс. А для того, щоби він не дуже завзято брався за наведення порядку в хаті, його вводили в оману жартами й дурницями, жертвами якого ставали домочадці. А незаміжні дівчата обманювали хлопців, щоби крутити майбутнім чоловіком.

У цей день відбулося:

• 1579 — заснований університет у Вільно, перший на території Великого князівства Литовського;
• 1778 — нью-орлеанський бізнесмен Олівер Поллок придумав знак долара — $;
• 1875 — англійська газета «Таймс» перша у світі опублікувала тижневий прогноз погоди;
• 1889 — у Чикаго з’явилася в продажу перша у світі посудомийна машина, створена Джозефіною Кокрейн;
• 1890 — бельгійський емігрант Шарль ван Деполь отримав у США патент на перший тролейбус;
• 1906 — підписана міжнародна конвенція з охорони птахів. Відзначається Міжнародний день птахів;
• 1919 — Асканію-Нову оголошено державним заповідником;
• 1924 — Адольф Гітлер засуджений на п’ять років неволі за Пивний путч;
• 1933 — почався бойкот бізнесів євреїв у Німеччині після гітлерівського заклику;
• 1976 — Стів Джобс та Стів Возняк заснували Apple;
• 1981 — у СРСР уперше введено літній час;
• 2009 — Албанія й Хорватія приєдналися до НАТО;
• 2016 — наступ військ Азербайджану на Карабах, або так звана «чотириденна війна»

У цей день народилися:

• 1431 — Франсуа Війон, французький поет-лірик пізнього Середньовіччя;
• 1578 — Вільям Гарвей, англійський лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології;
• 1753 — Жозеф де Местр, Франкомовний (підданий Сардинії) католицький філософ, літератор, політик і дипломат, представник фундаментального консерватизму;
• 1809 — Микола Гоголь, видатний український прозаїк, драматург;
• 1831 — Альберт Анкер, швейцарський живописець і графік;
• 1838 — Василь Тарновський, громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат;
• 1861 — Легеза Іриней, український письменник і громадський діяч;
• 1865 — Ріхард Адольф Зігмонді, австрійсько-німецький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1925 року;
• 1873 — Сергій Рахманінов, російський композитор, піаніст, диригент;
• 1901 — Зенон Коссак-Тарнавський, провідний член УВО й ОУН. Розстріляний мадярами;
• 1906 — Олександр Яковлєв, авіаконструктор, творець літаків серії Як;
• 1908 — Абрагам Маслоу, американський психолог українського єврейського походження;
• 1922 — Ярослав Коцьолок, поручник УПА, командир сотень «Ударники-6», «Ударники-8» 26-го Територіального відтинку «Лемко» групи УПА-Захід;
• 1932 — Олександр Мартинець, український художник-графік, педагог, професор Харківської державної академії дизайну та мистецтв. Заслужений діяч мистецтв України (1992);
• 1971 — Вахтанг Кіпіані, український журналіст, публіцист, історик;
• 1981 — Сокирка Тереза, канадська співачка українського походження.