Католицький Великдень-2021 — історія і традиції свята

Великдень-2021 святкують християни західного обряду 4 квітня. Великдень — це одне із головних свят як у католиків, так і в православних.

Цього дня християни згадують та радіють диву Воскресіння Ісуса Христа. Великдень католики святкують раніше, ніж православні, проте це свято завжди припадає на неділю.

В основі Великодня лежить біблійна історія про Воскресіння Ісуса Христа. Син Божий загинув за гріхи людей, а потім після розп’яття на хресті, воскрес. Католики, як і православні, фарбують яйця. А це — тому, що Марія Магдалена, побачивши воскресіння, побігла розповідати про це всім людям. Проте римський правитель Тиберій не повірив їй. Він сказав, що воскресіння можливе так само як і те, що яйце вмить почервоніє. Коли ж Тиберій узяв у руки куряче яйце, воно стало червоним.

У католиків святкування Великодніх свят розпочинається зі Страсного тижня. Є в них також і Великоднє Тридення. У Великий четвер під час відправи католики згадують Таємну Вечерю. П’ятниця — це найсумніший день, бо тоді помер на хресті Ісус. Цього дня в храмах вівтар повністю оголений: без розп’яття, свічок та обрусів. Католики дякують Богу за те, що пожертвував заради людства своїм єдиним сином.

За католицькою традицією, вранці на Великдень дорослі ховають вдома фарбовані яйця, а діти мусять їх знайти. Вважається, що їх приносить великодній кролик. На Великдень у католиків також заведено відвідувати родичів і збиратися за святковим столом. За традицією віряни дарують подарунки рідним і хрещеним, діти й молодь ходять по домівках зі святковими піснями та привітаннями.

У цей день відбулося:

• 1581 — колишній пірат Френсіс Дрейк завершив навколосвітню подорож;
• 1785 — англійський винахідник Картрайт отримує патент на механічний ткацький верстат із ножним приводом;
• 1881 — Лос-Анджелес отримав статус міста;
• 1887 — у Лондоні розпочалася Перша Колоніальна конференція;
• 1932 — після 5 років досліджень професор Чарлз Ґлен Кінґ з університету міста Пітсбург виділив вітамін C;
• 1949 — у Вашингтоні представники Бельгії, Великої Британії, Данії, Ісландії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, США та Франції підписали Північноатлантичний пакт (дата створення НАТО);
• 1964 — одразу 5 перших позицій у хіт-параді американського журналу Billboard зайняли пісні гурту «Бітлз». Це досягнення не зміг повторити жоден виконавець;
• 2004 — офіційно активовано українську мову інтерфейсу української Вікіпедії.

У цей день народилися:

• 1758 — П'єр-Поль Прюдон, французький живописець-романтик і рисувальник, придворний декоратор Наполеона («Психея, яку викрадає Зефір», «Портрет імператриці Жозефіни»);
• 1818 — Томас Майн Рід, ірландський письменник, автор пригодницьких романів, серед яких «Вершник без голови»;
• 1894 — Дмитро Чижевський, український учений-енциклопедист; культуролог-славіст, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, дослідник української і слов’янської літератур, німецької славістики;
• 1895 — Олександр Хвостенко-Хвостов, український художник-авангардист, дизайнер, театральний декоратор, один з основоположників української сценографії;
• 1915 — Микола Лемик, український політичний діяч, член ОУН, виконавець атентату проти Олексія Майлова 1933 року. Від 1941 року — крайовий провідник ОУН на східноукраїнських землях;
• 1932 — Андрій Тарковський, радянський кінорежисер («Соляріс», «Сталкер», «Андрій Рубльов»);
• 1952 — Гері Мур, ірландський блюз-роковий гітарист, співак, автор пісень;
• 1953 — Квітка Цісик, американська співачка українського походження, виконавиця українських народних та популярних пісень;
• 1960 — Віктор Мішалов, бандурист, дослідник кобзарства, композитор, диригент;
• 1965 — Роберт Дауні-молодший, американський актор («Щасливчик», «Соліст», «Шерлок Холмс»), продюсер, музикант;
• 1979 — Гіт Леджер, австралійський актор, нагороджений премією «Оскар» посмертно.