Матчі під російськими ракетами — в Україні спробують зіграти футбол під час війни

Наприкінці минулого тижня УАФ затвердила базовий день старту нового сезону УПЛ. Згідно з планом-календарем змагання мають стартувати 23 серпня, напередодні Дня незалежності України.

Також співробітники робочої групи навідалися з перевіркою на українські стадіони, які прийматимуть матчі нового сезону УПЛ. Проінспектували арени у Львові, Ужгороді та Тернополі.

Попри повернення футболу на українські стадіони, вболівальники зможуть спостерігати за матчами лише з трансляцій, адже всі зустрічі відбуватимуться за порожніх трибун.

Як вирішили відновити чемпіонат

Коли минув перший шок, в Україні задумалися, що далі робити з футболом. Війна вдарила по гаманцях власників усіх команд. Професійні ліги в Україні завжди були міцно зв’язані виключно з бюджетами олігархів, а після масштабних руйнувань стадіонів і промисловості, зупинки експорту зерна і фінансового колапсу президенти клубів почали потрохи відмовлятися від витрат на футбол.

Через руйнування домашніх арен відразу відпали «Десна» з Чернігова та «Маріуполь». Друга і третя ліги залишилися без 20−30% клубів.

Чемпіонати сезону 2021−22 відразу припинили, а рішення про проведення нових визріло наприкінці весни, коли російську армію вигнали від Києва та півночі України. При цьому питання про відновлення футболу вирішували на найвищому політичному рівні.

Частина власників клубів (ті, що планували зіграти у єврокубках) вимагали провести чемпіонат у Польщі чи Туреччині, інші пропонували проводити частину матчів вдома і за кордоном.

Усіх розсудив президент Володимир Зеленський. Він наполіг на проведення чемпіонату виключно в Україні через патріотичні мотиви і натякнув, що не дозволить масовий виїзд за кордон футболістів — чоловіків призовного віку.

Для старту УПЛ обрали й символічну дату — 24 серпня, тобто День незалежності України. У ній заявилися все ті ж 16 команд, як і до війни. «Минай» з Ужгорода, який мав вилітати у нижчий дивізіон, дістав щасливий білет і залишився в УПЛ, а «Десну» й «Маріуполь"замінили «Металіст» та «Кривбас» — клуби, відроджені за останні кілька років зусиллями, відповідно, мільярдера Олександра Ярославського і влади та бізнесу Кривого Рогу.

Де грати?

Ухвалити принципове рішення грати і реально відновити його у країні, що воює країні, — різні речі.

Російські війська зруйнували чи пошкодили до 100 спортивних споруд. Під удари потрапив домашній стадіон «Десни» у Чернігові. Від вибухової хвилі дісталося «Металісту» у Харкові. Кілька розривів було на заміській базі цього клубу, на стадіонах поблизу Києва — у Гостомелі та Бородянці.

Ще у березні росіян розбомбили манеж ФК «Маріуполь». Внаслідок ракетного удару по Кременчуку збитків зазнала інфраструктура ФК «Кремінь». У Миколаєві ракета прилетіла на газон і доріжки арени місцевого клубу. У Бахмуті та Волновасі знищені усі спортивні споруди.

Влада дозволила відновити футбол на 10 стадіонах в умовному безпечних регіонах — Києві та області, Львові й на Закарпатті.

Як грати під бомбами

Як і під час ковіду, в Україні виробили безпековий протокол для проведення матчів. Його наразі не оголошували офіційно, але деталі стали відомими проекту КДК.

У протокол внесли норму про те, що уряд допоможе «бронювати» усіх причетних до проведення чемпіонату від військової служби — ці люди не підлягають призову в армію. Матчі проводять на стадіонах, за 500 метрів від яких є бомбосховище. При цьому на гру допускають не більш як 280 людей. Під час повітряної тривоги матч зупиняють гру і відправляють усіх присутніх в укриття.

Якщо тривалість повітряної тривоги перевищує 60 хвилин, делегат матчу спільно з арбітром можуть вирішити дограти в інший день. Якщо ж тривога минула швидко, футболісти отримують до 10 хв на розминку і продовжать гру.