«Газпром» погрожує зупинити постачання, якщо Європа домовиться про ліміт ціни на газ

росія припинить постачати газу в Євросоюз, якщо блок запровадить «стелю» цін на «блакитне паливо».

Про це заявив голова «Газпрому» Олексій Міллер.

Ми керуємося тими контрактами, які підписано. Таке одностороннє рішення — це, звичайно ж, порушення суттєвих умов контракту, яке спричиняє припинення постачання, — сказав Міллер.

Запланований пакет заходів Європейського Союзу щодо стримування різкого зростання цін на природний газ має запобігти зростанню використання палива на тлі безпрецедентної кризи постачання, заявила керівник ЄС з енергетики Кадрі Сімсон.

У вівторок, 18 жовтня, Європейська комісія має запропонувати ряд заходів для пом’якшення впливу російських скорочень постачання на компанії та споживачів.

Запаси газу в підземних сховищах ЄС перевищують 91%, закачування триває із випередженням графіку. В Україні підземні сховища заповнені на 30%, або 14 млрд куб м. Це мінімально необхідний обсяг.

Наразі «Газпром» постачає газ у ЄС двома маршрутами. Основний маршрут — ГТС України (42 млн куб м на добу). Також газ постачається «Турецьким потоком», частина з якого постачається в ЄС, зокрема — в Угорщину.

Історія питання

Понад половини з 27 країн-членів ЄС наполягають на обмеженні цін на газ, проте їхні думки розходяться щодо деталей того, як це потрібно зробити. Завдання для ЄС полягає в тому, щоб стримати витрати, запобігши шкоди спільному ринку та забезпечити достатні запаси газу для наступного опалювального сезону.

Деякі країни, у тому числі Німеччина, як і раніше, виступають проти, попереджаючи, що стеля цін може означати, що країнам буде складно залучити постачання з конкурентних за ціною світових ринків, оскільки вони намагаються замінити російське постачання.

Лідери урядів ЄС обговорять енергетичну кризу на саміті 20−21 жовтня в Брюсселі. Попри те, що вони, ймовірно, підтримають заходи для посилення стійкості ЄС і краще використовуватимуть його вплив у переговорах щодо газових контрактів, угода щодо обмеження цін на газ залишається недосяжною, на думку дипломатів.

Один із високопосадовців ЄС зазначив, що компроміс може бути знайдений, і сказав, що країни схиляються до «іберійської моделі» обмеження ціни на газ, який використовується для виробництва електроенергії. Іспанія та Португалія впровадили цю схему у червні, що допомогло знизити місцеві ціни на електроенергію. Ідея отримала підтримку серед інших країн, хоча деякі побоюються, що це може підвищити попит на газ у ЄС, оскільки після цього споживання газу Іспанією збільшилося.

Керівник ЄС з енергетики також сказала, що рішення ОПЕК від 5 жовтня скоротити видобуток нафти не було пояснено належним чином. ОПЕК несе відповідальність за стабілізацію цін на нафту, оскільки витрати впливають не лише на Європу та США, але також мають серйозні наслідки для країн Азії, що розвиваються.

Німці з газом

Тим часом у Німеччині повідомили, що змогли запастися газом і без постачання з росії. Газосховища заповнили на 95,14% майже на місяць раніше за встановлений термін.

З кінця серпня закачування проходило в умовах повного припинення постачання з росії газогоном «Північний потік». його забезпечили трубопровідний газ із Норвегії та Нідерландів, а також імпорт зрідженого газу через ЗПГ-термінали у Нідерландах та Бельгії.

Вже зараз німецькі домашні господарства споживають помітно менше блакитного палива, ніж за аналогічний період 2021 року і чим у середньому останні чотири роки, пише DW. Посприяла цьому і надзвичайно тепла для середини жовтня погода, що встановилася в Європі. Найближчими днями в Німеччині, особливо в її густонаселених західних регіонах, повітря, за прогнозами, прогріватиметься вдень до 20 і, можливо, навіть до 23 градусів. Допомогла також свідома економія енергії населенням та бізнесом.

Якщо ми й надалі, коли стане холодніше, економитимемо як мінімум 20% газу, то зможемо добре пройти зиму. Зараз це залежить від усіх нас, — наголосив глава BNetzA Клаус Мюллер.

У цьому основну економію забезпечили промислові підприємства. Частково це пов’язано зі скороченням і в окремих випадках із зупинкою випуску особливо енергомісткої продукції, але головним чином це було досягнуто шляхом переведення заводських електростанцій та технологічних процесів із газу на нафтопродукти чи вугілля.