Україна занурює росію в «туман війни» — Le Monde

Туман — це структурна умова війни. Ми створюємо його для забезпечення безпеки операції. І українці дуже здатні в цій грі, — цитує журналіст французького видання Джозефа Анротена дослідника Центру аналізу та прогнозування міжнародних ризиків, головного редактора журналу «Défense & sécurité internationale» («Оборона та міжнародна безпека»).

У статті зазначається, що українська армія нарощує зусилля, щоб розвіяти цей туман. Як приклад, останніми днями зросла кількість атак безпілотників по російських позиціях не лише на окупованих територіях, а й у росії. Серед них напади на склад палива в порту Севастополя (27 квітня), термінал на Тамані та Ілійський нафтопереробний завод у Краснодарському краї (4 травня).

Збільшується й кількість диверсій. Так, 1 і 2 травня у Брянській області в результаті підриву на залізниці зійшли з рейок два потяги. 1 травня біля населеного пункту на південь від Санкт-Петербурга була пошкоджена лінія електропередач. 3 травня ФСБ росії оголосила про ліквідацію мережі українських партизанів у Криму.

Крім того, зазначається в статті, починаючи з середини квітня українські сили проводять незначні бойові дії на всій довжині фронту протяжністю 1,8 тис. км.

Українці б’ють як на півночі, так і на півдні та сході. Це ставить перед російським Генштабом дилему: чи він вирішує захищати все, ризикуючи бути всюди слабким, чи зосереджує свої сили в певних місцях, що робить інших уразливими, — цитує видання експерта Анратена.

Такий вибір, як зазначає експерт, ускладнюється відсутністю засобів, щоб дізнатися, де українці зосереджують свої сили. У росіян лише два військових супутники оптичного спостереження. Вони знаходяться на низькій орбіті та не можуть піднятися вище. Українці знають час їх проходження через свою територію і тоді просто ховаються.

Російський парк розвідувальних безпілотників «Орлан» зазнав значних втрат, а літаки-розвідники Іл-20 і Ан-30 рідко наближаються до українського кордону, оскільки бояться українських систем ППО.

У статті зазначається, що сліпота російської сторони контрастує з тим масивом даних, які має у своєму розпорядженні Україна.

З літа 2022 року Київ орендує супутник радіолокаційного спостереження у фінської компанії Iceye. Він дозволяє спостерігати за Землею як вночі, так і під сильною хмарністю. Також з компанією підписано угоду про доступ до якісних знімків з двадцяти інших супутників.

Це дає можливість контролювати об'єкти з високою частотою. Західні союзники також надали українцям доступ до власних супутникових ресурсів.

Кореспондент звертає увагу на те, що останніми днями США та низка європейських країн збільшили польоти радіотехнічної розвідки на кордонах України. Це дає можливість визначати місцезнаходження радіолокаційних систем противника.

Крім того, українські та західні офіційні особи множать заяви, спрямовані на те, щоб заплутати росіян. Так, 27 квітня генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що союзники відправили 98% обіцяного обладнання, а цього тижня українська армія оголосила про введення 58-годинної комендантської години в Херсоні з вечора 5 травня.

На думку автора статті, заяви Євгена Пригожина останніми днями свідчать про те, наскільки такі заяви викликають хвилювання російської сторони.

За словами французького журналіста, ще одним свідченням заворушень є заява росії про часткову евакуацію вісімнадцяти населених пунктів окупованої Запорізької області. Для експертів, зазначає автор статті, це ознака того, що російський Генштаб припускає, що там почнеться український контрнаступ, і хоче до нього підготуватися.

Що це — правильний вибір Москви чи вдала маніпуляція Києва? Від відповіді на це запитання частково залежить результат бою, який незабаром відбудеться, — резюмує автор статті.