У США поліції заборонили нишпорити в мобільних телефонах арештованих без ордера

Суди в США раніше дозволяли несанкціоновані обшуки після арештів, виправдовуючи їх необхідністю захисту поліцейських і запобіганням знищенню доказів, передає The New York Times.

Голова Верховного суду Джон Г. Робертс-молодший у письмовому обґрунтуванні рішення звернув увагу на центральну роль, яку телефон відіграє в сучасному житті людей. Телефони, за його словами, «настільки поширені і є неодмінною частиною повсякденного життя, що славнозвісний відвідувач з Марса може зробити висновок: телефони є важливою особливістю людської анатомії».

Він додав, що старі принципи вимагають, щоб вміст телефонів був захищений від рутинних пошуків. Однією з рушійних сил американської революції, ну думку головного судді Робертса, стала відраза до «загальних ордерів», які «дозволяли британським офіцерам вдиратися в будинки в необмежених нічим пошуках доказів злочинної діяльності».

«Той факт, що технології сьогодні дозволяють людині зберігати таку інформацію в руці, не робить інформацію менш гідною захисту, за який боролися засновники (США)», — ідеться в обґрунтуванні суду.

Разом з тим, у суді наголосили, що інші технології спрощують для поліції процедуру отримання ордера. Використовуючи електронну пошту та iPads, поліцейські іноді можуть отримати необхідний ордер протягом 15 хвилин.

Це судове рішення забезпечить захист не тільки для 12 мільйонів людей, яких щороку заарештовують у США (багатьох із них за незначні злочини). Його вплив, швидше за все, буде набагато ширшим. На думку юристів, рішення суду майже напевно поширюватиметься на пошук інформації в планшетних і портативних комп'ютерах. Крім того, очікується, що позиції суду можуть змінити засади обшуків будинків і підприємств, а також ставлення до інформації, яка належить іншим правовласникам, наприклад, телефонним компаніям.

Нагадаємо, під час розслідування теракту 15 квітня 2013 року на фініші міжнародного марафону в Бостоні в розпорядження ФБР потрапив ноутбук 19-річного Джохара Царнаєва, одного з двох головних обвинувачених.

Як повідомляв «Ракурс», інформатору WikiLeaks, який сидить у військовій в'язниці США, дозволили взяти жіноче ім'я.