ЄСПЛ чекає пояснень від Росії щодо анексії Криму й викрадення дітей-сиріт із Донбасу

Як повідомили у прес-службі ЄСПЛ, така процедура обов’язкова й фактично є першим етапом розгляду справи. Водночас ЄСПЛ має право відхили скаргу без розгляду, якщо відповідач (у даному випадку — Росія) доведе, що справа є неприйнятною, пише «Європейська правда».

Також суд оприлюднив детальний опис обох зареєстрованих у Страсбурзі міждержавних позовів України проти Росії.

Перша скарга № 20958/14 була подана Києвом 13 березня й багато разів доповнювалася. Спочатку Україна звинувачувала Росію в анексії Криму, згодом — також у військовій агресії на Донбасі.

Загалом, Київ звинувачує Росію в порушенні 12 статей Європейської конвенції з прав людини: ст. 2 (право на життя), ст. 3 (заборона тортур, нелюдського та принижуючого поводження), ст. 5 (право на свободу та безпеку), ст. 6 (право на чесний суд), ст. 8 (повага до приватного життя), ст. 9 (свобода віросповідання), ст. 10 (свобода слова), ст. 11 (свобода зібрань), ст.13 (право на ефективне лікування), ст.14 (заборона дискримінації) та двох статей із додаткових протоколів до Конвенції — право на власність і вільне пересування.

Окремо наголошується, що Україна звинувачує Росію в організації масштабних і систематичних убивств військовослужбовців, правоохоронців і цивільних осіб.

Також у позові йдеться про експропріацію української власності в Криму, що згодом була узаконена російською владою.

Другий позов України проти Росії № 43800/14 було подано 13 червня. Він стосується викрадення та перевезення на територію Росії трьох груп дітей-сиріт і дорослих, які їх супроводжували.

Окрім цього, в ЄСПЛ зареєстровано понад 160 позовів від приватних осіб щодо подій у Криму та на Донбасі. Відповідачами за ними визначено як Росію, так і Україну.