Ряд нардепів вирішили відкликати свої голоси за закон про реструктуризацію кредитів

Про це вони написали на своїх сторінках у соціальній мережі Facebook.

Так, Луценко назвав свій вчинок щодо голосування ідіотським.

«Друзі, я поступив як ідіот. Завтра відкликаю голос. Для мене був шок, коли, прийшовши додому і переглянувши підсумки голосування, виявив, що 1558 прийнято в цілому. Зараз чекаю на стенограму — як саме сформулював Гройсман. Я не чув, щоб мова йшла про закон у цілому», — написав він.

Представниця «Батьківщини» Шкрум підкреслила, що написала заяву про відкликання свого голосу за закон про реструктуризацію кредитів, додавши, що це голосування на сьогодні «єдиний вчинок, за який їй соромно в Раді».

У свою чергу представник БПП Черненко наголосив, що неодноразово публічно висловлювався проти цього законопроекту і «просто не розібрався у тому бардаку, який стояв в залі».

Ще один представник фракції «Блок Петра Порошенка» Олег Мусій заявив, що голосування відбулося «через маніпулювання регламентом головою Верховної Ради».

«Переконаний, що багато депутатів, як і я, зрозуміли, що ми голосуємо, як це завжди було, після не набрання голосів за цей законопроект у другому читанні, за повернення до розгляду його взагалі. І саме тому проголосувало 229 депутатів. Я коли голосував був переконаний, що голосую саме за повернення до його розгляду і ні за що більше», — написав він.

Зазначимо, що ще один депутат від БПП Борислав Розенблат повідомив на сторінці у Facebook про те, що вже відкликав свій голос за закон № 1558-1.

«Я помилився і одразу відкликав свій голос. Я сподіваюся, що мої однопартійці з „Блоку Петра Порошенка“ зроблять те ж саме. Я проситиму, щоб президент наклав вето на цей законопроект!», — підкреслив він.

Нагадаємо, вчора ввечері у парламенті ухвалили закон № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». За даний законопроект проголосували 229 народних депутатів.

У документі визначається, що заборгованість за споживчим кредитом конвертується за офіційним курсом НБУ на дату укладання кредитного договору. Курсову різницю повинні списати банки, при цьому вказано, що процентна ставка після реструктуризації «не повинна перевищувати ту, що була встановлена до її моменту».