Новий закон про освіту в Україні: у Міносвіти відповіли на критику з боку інших держав

У країнах, занепокоєних новим законом про освіту в Україні, немає шкіл, у яких би всі предмети викладалися українською мовою. Про це повідомила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, передає «Тиждень.ua».

Сьогодні вона провела зустріч із послами тих країн Євросоюзу, які висловили занепокоєння щодо нового закону про освіту.

«Сьогодні частиною моєї презентації перед послами стала презентація того, яким чином забезпечується навчання українською мовою в наших країнах-партнерах», — розповіла Гриневич.

«І ми виявили, що в жодній з країн немає школи з викладанням всіх предметів українською мовою. Йдеться лише про вивчення української мови як предмету або викладання кількох предметів українською мовою», — сказала міністр.

Разом із тим вона додала, що новий український закон про освіту цілком відповідає сучасній європейській практиці.

Раніше влада Угорщини поскаржилася на ухвалений Верховною Радою закон про освіту в ООН, ЄС та ОБСЄ. Крім Угорщини новим законом незадоволені в Румунії та Польщі.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив МЗС, Міносвіти, виконуючому обов’язки глави комітету з питань освіти розібратися та провести зустріч з послами країн Євросоюзу.

Нагадаємо, що закон гарантує право нацменшин і корінних народів навчатися рідною мовою і одночасно надає їм можливість вивчати українську. Ухваленням нового закону вводиться плавне збільшення числа предметів, які викладаються українською з середньої школи.

Зокрема, передбачається, що спочатку діти нацменшин вивчатимуть предмети рідною для себе мовою, а в 5-9 класах вводитимуться кілька предметів з українською мовою викладання, в старшій школі це можуть бути майже всі предмети українською. Аналогічний сценарій передбачено для всіх нацменшин, у тому числі й для шкіл з виключно російською мовою викладання.

Міністерство закордонних справ Росії також вважає, що прийнятий Верховною Радою закон про освіту «порушує інтереси мільйонів російськомовних громадян України».

Щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов’язань, Київ відправить в Раду Європи на експертизу мовну статтю закону про освіту.