США розширили санкції проти Росії та Криму

Перелік опубліковано 30 липня на сайті Мінфіну США.

До «чорного списку» включили сина російського бізнесмена-мільярдера Бориса Ротенберга Романа та сина колишнього президента-втікача Віктора Януковича Олександра.

Також у списку фізичних осіб, стосовно яких вводяться санкції, значаться:

— Андрій Білютін — директор із розвитку концерну «Калашников»;

— Олександр Омельченко — завідувач експортним напрямом концерну «Калашников»;

— Петро Колбін — інвестор, російський бізнесмен, пов’язаний зі структурами Ротенбергів і Тимченка;

— Андрій Клюєв — регіонал, колишній голова Адміністрації екс-президента Віктора Януковича

— Сергій Курченко — нині російський і кримський бізнесмен, олігарх-утікач. Раніше компанії Курченко імпортували близько 40% всіх нафтопродуктів в Україну, він досі числиться власником Одеського НПЗ, Херсонській нафтоперевалки і харківського ФК «Металіст».

— Едуард Ставицький — колишній міністр енергетики і вугільної промисловості України;

— Кай Лаурі Йоханнес Паананен — глава SET Petrochemicals Oy, керуючий директор Southeast Trading Oy.

— громадянка України Ольга Семенова;

— Олег Усачов.

Оновлення в секторальному списку санкцій стосуються нафтогазової та банківської сфери — 35 підприємств «Роснефти» і «Внешэкономбанка» РФ.

Нагадаємо, санкції забороняють фізичним і юридичним особам США проводити будь-які прямі або непрямі транзакції з особами, що значаться в «чорних списках». Ці транзакції включають фінансові (надання позик), торгові (продаж технологій) і всі інші комерційні. Для проведення таких транзакцій потрібен спеціальний дозвіл Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC). Крім того, всі активи приватних осіб і компаній зі списку санкцій, які знаходяться на території США, будуть заморожені.

Заступник офіційного представника Держдепартаменту США Марк Тонер заявив напередодні у Вашингтоні, що розширення санкцій проти Росії жодним чином не пов’язано з її голосуванням проти створення міжнародного кримінального трибуналу з розслідування катастрофи малайзійського літака в небі над Донбасом в 2014 році, пише «Укрінформ».

«Ні, це лише посилення існуючих санкцій, не пов’язане з жодними подіями. Ми регулярно переглядаємо санкційні списки, аби забезпечити максимальний ефект від наших обмежувальних заходів. Посилення існуючих санкцій є поширеною практикою, оскільки без такого „оновлення“ з часом ефект від санкцій зменшується, обмеження починають обходити», — запевнив Тонер.

Як відомо, 29 липня Росія скористалася правом вето в Радбезі ООН під час голосування за проект резолюції про створення міжнародного трибуналу по аварії малайзійського авіалайнера Boeing-777 на сході України 17 липня 2014 року. На борту літака перебували 298 осіб: 15 членів екіпажу і 283 пасажири, жоден із них не вижив.

Згідно з проектом даної резолюції, винуватцям катастрофи малайзійського літака загрожував заочний суд і довічне ув’язнення.

30 липня до економічних санкцій Євросоюзу проти Росії приєдналися шість європейських країн - Чорногорія, Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Україна. Разом з Грузією всі ці країни підтримали продовження режиму санкцій проти окупованого Росією Криму.