Новости
Ракурс

Благотворительность при отягчающих обстоятельствах

Нещодавно відбулася V Міжнародна конференція Українського форуму благодійників. Тему її було визначено так: «Благодійність: підзвітно, прозоро, публічно». Понад 300 учасників, серед яких були представники благодійних та громадських організацій, бізнесмени, які вважають за необхідне частину своїх прибутків спрямувати на добрі справи та просто небайдужі люди з чіткою громадянською позицією, зібралися, щоб обговорити актуальні питання, які назріли у царині благодійності.


.

Окрім хвилюючої ключової доповіді Боба Пейджета, засновника і президента гуманітарної організації Assist International, презентації нового Закону України «Про благодійність і благодійні організації» та низки панельних дискусій, відбулося ще й багато круглих столів, де обговорювалися нагальні питання.

Можливо, однією із найбільш болючих і показових тем в контексті сфери благодійності у нашій державі є податок на доходи фізичних осіб. Україна — одна з небагатьох країн Європи, де благодійна допомога оподатковується на загальних підставах. Тобто знедолена, важкохвора людина має заплатити з грошей, подарунку чи навіть обіду, наданих благодійниками... податок на доходи фізичних осіб.

Інна Підлуська, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження» стверджує: в більшості країн Європи існує система заохочень для благодійників і система оподаткування, що робить одержання допомоги зручним, простим і необтяжливим для бенефіціарів (тих, кому надходить така допомога). І якщо ми справді хочемо долучитися до європейських стандартів, нам варто було б перейняти досвід розвинених країн. Пані Підлуська зазначила, що людей, які хотіли б допомогти нужденним, і так не тішить те, що частина їхніх грошей йде на адміністрування благочинної діяльності, а у разі сплати податку сума, що дійде до кінцевого споживача допомоги, іще істотно зменшиться. А це аж ніяк не стимулює до доброчину, не заохочує людей допомагати іншим.

Амір Бен-Цві, представник американської благодійної організації «Джойнт», зауважив, що є велика кількість зарубіжних організацій і окремих осіб-благодійників, які радо перераховували б кошти на благодійність в Україні. Але їх турбує той факт, що значна частина цих грошей, яка б могла б спрямуватися на потреби конкретних нужденних людей, йде до державного бюджету.

Юрист Юрій Залуський зазначив, що це відбувається тому, що іноземні благодійники добре усвідомлюють, куди потім йдуть їхні гроші, які перераховуються до бюджету, бо ні для кого не секрет, який в Україні рівень корупції, і як безжально дерибанять державні гроші ті, хто має до них доступ. «В жодній з 70-ти країн, в яких працює наша організація, такого нема. Люди отримують від благодійників кошти без сплати будь-якого податку», — додав Амір Бен-Цві.

Раїса Гриценко, директор благодійного фонду «Єврейський Хесед «Бней Азриєль» щодня стикається з цією проблемою: «Ми опікуємо літніми людьми, хворими і немічними, допомагаємо не тільки грошима, але й ліками, медичним обладнанням, їжею. Наведу кілька прикладів. Один із наших клієнтів Іона Михайлович, якому 69 років, проживає удвох з дружиною, якій 67 років. Він інвалід першої групи, зовсім знерухомлений. Організація вишукала можливість виділити йому інвалідний візок вартістю 8200 грн. З цієї суми інвалід повинен сплатити державі 1447 грн податку. Звісно, ці гроші фонд сплачує сам, бо інакше благодійна допомога тільки обтяжила б існування цього подружжя.

Інший приклад. Ми щодня розвозимо гарячі обіди літнім хворим людям: малорухомим або й зовсім лежачим. Середній вік наших клієнтів — 75–80 років. Є дідусь-ветеран, якому понад 100 років. Вартість обіду з доставкою — 28 грн. Кількість людей — 190. Сума, яка йде на ці обіди, становить 1,723 млн грн на рік, а податок на доходи фізичних осіб, який ми сплачуємо за них, сягає майже 307 тис. грн. На ці гроші ми могли б годувати наших клієнтів ще кілька зайвих місяців.

За програмою SOS торік ми допомогли 200 онкохворим, які перебували на межі життя й смерті. Їхнє життя напряму залежало від цієї допомоги. Ті 990 тис. грн, які пішли на цю допомогу, були обкладені податком на доходи фізичних осіб у розмірі 175 тис. грн. Ми перерахували їх до бюджету. А ці гроші могли б врятувати життя ще комусь...»

На цьому вражаючі цифри не закінчилися. Вікторія Миколаюк, представниця фонду Р. Ахметова «Розвиток України», доповіла, що минулого року фонд сплатив майже 3 млн грн податку на доходи фізичних осіб з тієї адресної допомоги, яка була надана на забезпечення лікування важкохворих. «Думаю, що коментарі тут зайві. Кожен із нас може зрозуміти, скільком ще хворим ми могли б на ці гроші допомогти. На лікування Саші Попової з Миколаєва наш фонд виділив 720 тис. грн. І заплатив податок на доходи фізичних осіб приблизно 130 тис. Таких історій дуже багато. І за кожною такою цифрою податку стоять конкретні люди, яких ми могли би врятувати, або конкретне медичне обладнання, яке ми могли б на ці гроші купити, якби держава більш лояльно ставилася до благодійності», — вважає Вікторія Миколаюк.

Ще донедавна цільова благодійна допомога на лікування підлягала оподаткуванню за ставкою 15 %, що було просто грабунком з боку держави. Але тепер, згідно з п. 7 ст. 170 нового Податкового кодексу, ці кошти вже не включаються до оподаткованого доходу (додам лише, що перелік вільних від оподаткування потреб доволі обмежений). Зараз благодійним організаціям потрібно лише правильно оформляти допомогу, зазначаючи, що вона йде саме на лікування, і підтверджувати це документально. Проте таке право — відкривати цільові благодійні рахунки на лікування — мають лише благодійні організації. Сама людина або її представник не має права відкривати такий рахунок у банку. Тобто вона може відкрити рахунок для збору коштів, наприклад на операцію хворій дитині, але кошти, які надійдуть на цей рахунок, будуть визнані нецільовою благодійною допомогою і підлягатимуть оподаткуванню (якщо ця сума перевищує 1610 грн на рік).

Ніна Шпаковська, заступник голови правління АБ «Укргазбанк», розповідає, що іноді банк стає останньою надією на порятунок життя, коли усі можливі джерела коштів уже вичерпані. Люди відкривають рахунки у надії, що хтось небайдужий до їхньої біди допоможе врятувати життя їм чи їхнім дітям. Та зазвичай працівники банків не попереджають їх про те, що не усі гроші, які надійдуть, людина зможе витратити на операцію чи ліки. «Укргазбанк» порушив це питання на одному з заходів, що влаштовували благодійники разом із бізнесом. Він домовився із надійними та знаними благодійними організаціями по всій Україні про те, що буде з ними співпрацювати, інформуючи людей, куди їм звертатися у разі потреби.

Та людям допомога потрібна не лише на лікування. Інші ж види благодійної допомоги вважаються нецільовими та підлягають оподаткуванню, наприклад, послуги по догляду за хворими, інвалідами і людьми похилого віку, подарунки у вигляді продуктів, одягу та інших необхідних речей, виконання будь-яких робіт з ремонту чи облаштування помешкання тощо.

Новий Податковий кодекс не обтяжує податком на доходи фізичних осіб допомогу сиротам або старим людям тільки у разі, якщо вони перебувають у спеціально відведених для таких знедолених людей місцях — сиротинцях або геріатричних пансіонатах (будинках престарілих). Якщо нужденна людина живе у своєму домі, вона, за логікою державних мужів, не така вже й нужденна...

Чомусь ніхто з чиновників не замислюється, що благодійники займаються тим, чим насправді повинна займатися держава. Тобто благодійні організації допомагають державі вирішувати ті соціальні питання, до яких у неї, м'яко кажучи, не доходять руки. То чому б державі не прийняти цю допомогу з вдячністю і принаймні не заважати благодійникам творити добро?

Вже не раз із різних вуст звучала думка про те, що ступінь зрілості суспільства визначається саме тим, як воно ставиться до нужденних — беззахисних сиріт та безпомічних старих, хворих, інвалідів, людей, які за волею долі опинилися без роботи чи даху над головою. Це ж може слугувати і мірилом моральності кожної окремої людини. А особливо мірилом моральності тих, хто стоїть у керма влади.

Благодійникам іноді теж потрібна допомога. Тому вони звернулися до Верховної Ради з листом, у якому попросили законодавців врегулювати це питання, ліквідувати цю кричущу несправедливість, внісши відповідні зміни до Податкового кодексу.


Заметили ошибку?
Выделите и нажмите Ctrl / Cmd + Enter