Хроника пикирующего вертолета, или Как мы защищаем Отечество

Все почалося з 24 лютого, коли росія підступно напала на Україну, і на захист став старий і молодий. Суспільство наче припинило раптом поділ на своїх та чужих. Рашисти бомбили міста від Києва до Харкова, Львова та Одеси! Президент і Збройні сили України об’єднали суспільство, все було спрямовано на захист від російського нападу.

Люди віддавали останні гроші для Збройних сил. З перших днів війни долучився до цієї допомоги і підприємець  з Волині Тарас, який за власні кошти придбав та передав до ЗСУ необхідне військове  обладнання.

Так сталося, що до початку війни щодо нього було порушено кримінальне провадження, йшлося про контрабанду товарів. Винен він в цьому чи ні  – вирішить суд, а до цього діє презумпція невинуватості. Презумпція невинуватості існує і відносно судді, який розглядає цю справу. Згідно із зверненням голови благодійного фонду «Позитивна взаємодія» Віктора Мовчана, вночі 28 лютого 2019 року він став очевидцем скоєння ДТП цим суддею, який був за кермом Audi A6, що  належить його матері. Дослідження показали наявність у крові в 13 разів більше алкоголю від допустимої норми! Ковельський міськрайонний суд закрив справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП через імовірне спотворення результатів аналізу, визнавши докази недопустимими.

Цікавим тут  є те,  що по цій справі ще рік тому в інших осіб було заарештовано гелікоптер, автомобіль та велику кількість цигарок!

За ініціативою Тараса та на прохання військових, господарі цього майна ще у  травні запропонували на розгляд суду передати на час війни гелікоптер та автомобіль Збройним силам України!

Суд відкладав розгляд, мотивуючи необхідністю огляду майна. Так минав тиждень за тижнем, місяць за місяцем. Лише 20 липня, не зважаючи на те, що прокурор нарешті погодився, а Тарас та господарі майна клопотали про таку передачу на час війни, суд…відмовив у цьому! До теперішнього часу відповідну постанову не надано і не оприлюднено.

У цей же час з’являється стаття про злісних контрабандистів, одного з яких тим же судом засуджено до штрафу аж у 3400 гривень. Засуджений нібито літав на цьому гелікоптері над Херсонщиною, Вінницькою  областю і здійснював контрабанду цигарок. Якщо він, відповідно до змісту статті,  небезпечний злочинець, то покарання у вигляді 3400 грн не відповідає суспільній небезпечності його дій. У той же час гелікоптер та мікроавтобус не оглянуті судом, цигарки теж. Їх фактична наявність не перевірена і з незрозумілих причин вони так і не передані нашім Збройним силам, хоча поза всяким сумнівом стали би в пригоді.

Чому це не вирішується? За нинішніх обставин це настільки нелогічно,  що виникає запитання, а чи є ще взагалі все це майно в наявності? Чи збережено воно взагалі? Чи не використовується кимось без законних підстав?

Після рішення суду Тарас сказав, що йому прикро, що він не може зробити більше для оборони і  має почуття власної провинив тому, що не зміг зробити свого внеску у запобігання ворожим ударам по дітях України, у тому числі  маленькій Лізі з Винниці.

Мабуть, цей гелікоптер був би потрібний Збройним силам, мабуть, мікроавтобус перевозив би поранених, але де вони знаходяться в цей час, навіть суду невідомо…

Ми маємо робити все для Перемоги над цими озброєними в десятки разів більше потворами, яків бивають наших мирних громадян. США, Європа, мало не півсвіту віддає нам все,що може,  підтримує переселенців, пліч-о-пліч стоїть із нами у цій війні. А тут – вирок із покаранням у вигляді штрафу 3400 грн ...

Олег СМАЛЬКО